Прогнозування та профілактика ускладнень при штучному перериванні незапланованої вагітності на ранніх термінах - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ГОРЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМЇ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗахист дисертації відбудеться "25 "квітня 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького державного медичного університету ім. В дисертації приведено рішення однієї з актуальних задач гінекології - профілактика ускладнень при перериванні вагітності в ранніх термінах на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкинів, а також ранніх і пізніх ускладнень, науково обгрунтована і розроблена схема їх прогнозування і профілактики. Пізні ускладнення після підготовки склали 35%, із них: 20% - після вакуум-аспірації та 15% - після медикаментозного переривання, без неї - 58%, із них: після вакуум-аспірації - 38% та після медикаментозного переривання - 20% (р<0,05). Доведено, що пригнічення медіатора MIF в 1,5 рази, підвищення показників спонтанного НСТ-тесту і К в 1,1 рази, і ІЛ-6 в 1,2 рази, зниження рівня гормонів П в 1,5 рази, Е 3 - в 4 рази, Е 2 - в 2,3 рази, ІЛ-2 і ІЛ-4 - в 1,1 рази, значень ІНА - в 1,3 рази і ФІ - в 1,1 рази на ранніх термінах гестації (р<0,05), є критеріями прогнозування післяабортних ускладнень. Доказано, что угнетение медиатора MIF в 1,5 раза, повышении показателей спонтанного НСТ-теста и кортизола в 1,1 раза, ИЛ-6 в 1,2 раза, снижении уровня П в 1,5 раза, Е 3 в 4 раза, Е 2 в 2,3 раза, ИЛ-2 и ИЛ-4 в 1,1 раза, значений ИНА в 1,3 раза и ФИ в 1,1 раза в ранних сроках гестации (р<0,05), является критериями прогнозирования послеабортных осложнений.Ускладнення після аборту мають місце у кожної третьої жінки. Достатньо вагоме практичне значення має вивчення якості життя (ЯЖ) жінок і процесу переривання вагітності за допомогою різних методів; порівняльний аналіз причин виникнення ускладнень штучного аборту, клінічних форм, методів їх розпізнавання, прогнозування і профілактики. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей репродуктивного здоровя пацієнток, які мали в анамнезі переривання вагітності, вивчити медико-соціальний статус, контрацептивну поведінку, показники якості життя у пацієнток при перериванні вагітності ранніх термінів. Виявити критерії прогнозування і кореляційний звязок між функціональним станом імунокомпетентних клітин, гормонами й інтерлейкінами, даними ультрасонографії при різних методах переривання вагітності і розвитком ранніх і пізніх післяабортних ускладнень. Проведені дослідження і встановлені закономірності стали основою для розробки і впровадження в практичну охорону здоровя комплексної схеми "Заходи профілактики і реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах", що дозволило підвищити ефективність профілактичних заходів і знизити кількість ускладнень при перериванні непланованої вагітності в ранніх термінах методом ВА на 24% (з них ранні - на 8% і пізні - на 16%) і МПВ на 10% (з них ранні - 5% та пізні - 5%).В дисертації приведено рішення однієї з актуальних задач гінекології-профілактики ускладнень при перериванні вагітності в ранніх термінах на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкінів, а також ранніх і пізніх ускладнень, науково обгрунтована і розроблена схема їх прогнозування і профілактики. Показники якості життя перед МПВ знижувались менше, ніж перед ВА: в 1,3 рази були вищі сприятливі показники здоровя; в 1,2 рази - більшою кількість жінок адаптованої поведінки, в 1,6 рази рідше зустрічалась актуалізація патологічних характеристик свого стану (р<0,05). Доведено, що пригнічення медіатора MIF в 1,5 рази, підвищення показників спонтанного НСТ-тесту і К в 1,1 рази, ІЛ-6 в 1,2 рази, зниження рівня П в 1,5 рази, Е 3 - в 4 рази, Е 2 - в 2,3 рази, ІЛ-2 і ІЛ-4 в 1,1 рази, значень ІНА - в 1,3 рази і ФІ - в 1,1 рази на ранніх термінах гестації (р<0,05), є критеріями прогнозування післяабортних ускладнень. Розроблена та впроваджена в практичну роботу схема "Заходи профілактики і реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах" сприяла зниженню кількості ранніх і пізніх ускладнень при перериванні вагітності методом ВА на 24% (з них ранні - на 8% і пізні - на 16%) і МПВ - на 10% (з них на 5% - ранні і пізні - на 5%), що свідчить про її високу ефективність. Критеріями прогнозування ранніх і пізніх післяабортних ускладнень в ранні терміни гестації слід вважати пригнічення медіатора MIF в 1,5 рази, підвищення показників спонтанного НСТ-тесту і К - в 1,1 рази, ІЛ-6 - в 1,2 рази, зниження рівнів гормонів П в 1,5 рази, Е 3 - в 4 рази, Е 2 - в 2,3 рази, ІЛ-2 і ІЛ-4 - в 1,1 рази, ІНА - в 1,3 рази і ФІ - в 1,1 рази (р<0,05).