Прогнозування та профілактика ускладнень при ортодонтичному лікуванні хворих із застосуванням знімної та незнімної техніки - Автореферат

Ортодонтичне лікування шляхом застосування знімної та незнімної апаратури внаслідок механічного впливу та неналежного проведення гігієнічних заходів нерідко складає підґрунтя до активізації впливу факторів ризику розвитку стоматологічних захворювань, формування чи загострення уражень твердих тканин зубів, захворювань слизової оболонки та тканин пародонта (Фліс П.С., 2004). Разом з тим, сучасні уявлення про ефективні індивідуалізовані підходи до профілактичного супроводу ортодонтичного лікування, збереження стоматологічного здоровя, усунення факторів ризику та прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування на всіх його етапах, а також створення фізіологічних умов росту та розвитку зубощелепної системи дітей недостатньо вивчені, містять протиріччя та нерідко носять дискусійний характер. 2000) Недостатньо висвітленими залишаються питання обґрунтування і розробки методів, алгоритмів і профілактичних схем на етапах ортодонтичної допомоги населенню з впровадженням сучасних засобів, технологічних рішень, особливостей диспансерного спостереження, вивчення можливостей покращення стоматологічного здоровя дітей в цілому, що обумовлює актуальність наших досліджень, обгрунтованість мети та поставлених завдань. Визначити характер факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоровя. Розроблено компютерну програму визначення прогностичних ознак розвитку ускладнень впродовж ортодонтичного лікування та ретенційного періоду із застосуванням знімної та незнімної ортодонтичної техніки.Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань нами було обстежено за допомогою клінічних та спеціальних методів дослідження 198 осіб молодшого й середнього шкільного віку від восьми до 16 років, з яких 94 хлопчиків та 104 дівчаток, в тому числі 160 осіб з різними видами зубощелепних аномалій до, в період та після ортодонтичного лікування та контрольна група з 38 дітей аналогічного віку I групи здоровя без ЗЩА. Друга група - 35 хворих, які знаходилися на ортодонтичному лікуванні із застосуванням знімної ортодонтичної техніки без застосування засобів профілактики. Третя група - 26 пацієнтів, які отримували ортодонтичне лікування із застосуванням незнімної ортодонтичної техніки без застосування засобів профілактики. Пята група - 39 хворих, ортодонтичне лікування яких незнімною ортодонтичною технікою поєднувалося із застосуванням індивідуалізованих лікувально-профілактичних комплексів. Клінічне обстеження дітей проводили із застосуванням розробленої нами «Карти клінічного обстеження ортодонтичного хворого», до якої вносилися дані щодо гармонійності розвитку дитини, загальносоматичного стану; функціональних відхилень (жування, ковтання, дихання, мови), гармонійності розвитку обличчя, наявності шкідливих звичок; факторів ризику розвитку карієсу, захворювань тканин пародонта; результати огляду присінка ротової порожнини; стан прикусу, характер аномалій та деформацій зубів і зубних рядів, зубна формула; результати досліджень стану слизової оболонки порожнини рота, червоної облямівки губ, язика, тканин пародонта; результати визначення проби Шиллера-Писарєва та індексної оцінки гігієни порожнини рота (індекси Федорова-Володкіної, Грін-Вермілліона), стану тканин пародонта (ПМА), поширеності та інтенсивності карієсу за КПВ кп, потреби в ортодонтичному лікуванні (ДАІ), індексу рівня стоматологічного здоровя (ІРСЗ) (О.В.У дисертації представлено клінічне обґрунтування вирішення актуального завдання сучасної стоматології - підвищення ефективності ортодонтичного лікування хворих із зубощелепними аномаліями шляхом удосконалення методів прогнозування та застосування індивідуалізованих профілактичних комплексів. Результати проведених досліджень засвідчили достовірну відмінність (р<0,05) індексу рівня стоматологічного здоровя у дітей різних груп загальносоматичного здоровя: 0,85±0,009 балів у осіб I групи здоровя, 0,8±0,01 у осіб II групи здоровя та 0,7±0,023 у III групі відповідно, що вказує на залежність рівня стоматологічного здоровя від загальносоматичного стану організму дитини. За результатами клініко-лабораторних досліджень у дітей з аномаліями та деформаціями зубощелепної системи факторами ризику погіршення стоматологічного здоровя визначено: ризик формування карієсу зубів - підвищення вязкості слини (16,39% від кількості обстежених із ЗЩА), схильність до зубних відкладень (24,59%), гіпоплазія чи аплазія емалі (14,75%), раннє прорізування зубів (9,84%), гістози у матерів (16,39%), обтяжена успадкованість (1,64%); ризик захворювань тканин пародонта - аномалії положення зубних рядів (72,13%), аномалії прикріплення мяких тканин (26,23%), приясеневий карієс (8,2%), відкушування їжі зубами бокової групи (9,84% хворих відповідно); ризик прогресування зубощелепних аномалій - дефекти зубного ряду (21,3%), карієс молярів (72,1%), порушення строків зміни зубів (14,8%), порушення послідовності зміни зубів (8,2%), успадкованість (19,7% від к

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ