Дослідження порушень лактації у жінок з чинниками ризику. Вивчення участі лімфоїдних клітин у розвитку цитотоксичних реакцій. Прогнозування порушень лактації у жінок групи ризику. Розгляд якісних змін грудного молока в залежності від способу розродження.
При низкой оригинальности работы "Прогнозування та профілактика порушень лактації у жінок групи ризику", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство охорони здоровя України Національна медична академія післядипломної освіти ім.Науковий консультант: доктор медичних наук, профессор Вдовиченко Юрій Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів; доктор медичних наук, профессор Жук Світлана Іванівна, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри військової хірургії з курсом гінекології Захист дисертації відбудеться “_09__”_лютого__ 2007 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім.В останнє десятиліття більшість клініко-фізіологічних досліджень звязана з розробкою питань, що стосуються ендокринних аспектів порушень лактації, а їх безпосередній розвиток повязують з дизадаптаційними порушеннями в системі мати-плацента-плід (Н.А. Вивчити особливості формування та функціонування системи мати-плацента-плід у жінок з факторами ризику порушень лактації з урахуванням ендокринних і дисметаболічних порушень та встановити можливий їх взаємозвязок з розвитком порушень лактації. Розробити інформативні діагностичні критерії оцінки передлактаційної підготовки молочних залоз у жінок з факторами ризику порушень лактації та запропонувати нову методику прогнозування таких порушень у жінок без та з факторами ризику на підставі використання нейромережевої компютерної програми. Вперше проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу вагітності, пологів і стану плода у жінок із різними факторами ризику порушень лактації, що дозволило показати їх роль в патогенезі порушень лактації та встановити частоту і ступінь вираженості зазначених порушень залежно від способу розродження. Вперше показано, що порушення в системі мати-плацента-плід у жінок з факторами ризику порушень лактації характеризуються дисгормональними і дисметаболічними змінами, що починаються з 28 тижнів та проявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну, пролактину й б-мікроглобуліну фертильності на фоні одночасного збільшення рівня кортизолу, плацентарного б1-мікроглобуліну, трофічного в-глікопротеїду і тестостерон-естрадіолзвязуючого глобуліну.Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань нами було обстежено 300 жінок, яких було розподілено на такі групи і підгрупи: контрольна група - 100 первородящих без факторів ризику порушень лактації, з яких контрольна А підгрупа - 50 жінок, розроджених через природні пологові шляхи, та контрольна Б підгрупа - 50 жінок, розроджених шляхом операції кесарева розтину; І група - 100 жінок з факторами ризику порушень лактації, які отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, з яких І А підгрупа - 50 жінок, розроджених через природні пологові шляхи, та І Б підгрупа - 50 жінок, розроджених абдомінальним шляхом; ІІ група - 100 жінок з різними факторами ризику розвитку порушень лактації, які отримували запропоновані нами прогностичні та лікувально-профілактичні заходи, з яких ІІ А підгрупа - 50 жінок, розроджених через природні пологові шляхи, і ІІ Б підгрупа - 50 жінок, розроджених шляхом операції кесарева розтину. Разом з тим, в основних групах відмічено високий рівень як юних первородящих (І група - 12,0% і ІІ - 10,0%), так і жінок старше 30 років (І група - 38,0% і ІІ - 40,0%). Після 20 тижнів вагітності збереглася аналогічна закономірність, що полягала в явному переважанні у жінок І групи таких ускладнень, як анемія вагітних (контрольна група - 23,0% і І - 61,0%), плацентарна недостатність (контрольна група - 8,0% і І - 55,0%), загроза передчасних пологів (контрольна група - 4,0% і І - 15,0%) та прееклампсія різного ступеня тяжкості (контрольна група - 4,0% і І - 19,0% відповідно). Клінічний перебіг пологів у жінок І групи характеризувався високим рівнем різних ускладнень: передчасний розрив плодових оболонок (контрольна група - 12,0% і І - 30,0%), аномалії пологової діяльності (контрольна група - 6,0% і І - 22,0%), дистрес плода (контрольна група - 4,0% і І - 18,0%) та акушерські кровотечі (контрольна група - 4,0% і І - 12,0% відповідно). При аналізі рівня SP1, що є маркером плодової частини плаценти, під час вагітності відмічалося достовірне зниження такого у групі жінок з факторами ризику порушень лактації порівняно з контрольною групою після 28 тижнів вагітності (контрольна група - 168,2±14,3 мкг/мл і І - 114,1±12,1 мкг/мл; р<0,05) та аж до розродження (контрольна група - 170,4±12,0 мкг/мл і І - 110,5±10,8 мкг/мл; р<0,05).
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
