Прогнозування та профілактика патології пубертатного періоду у дівчат, народжених із затримкою внутрішньоутробного розвитку - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. УДК[618.17 618.17-053.2] - 06:616-056.52-084 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий консультант: доктор медичних наук, ПРОФЕСОРВДОВИЧЕНКО Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. АМН України, доктор медичних наук, професор Маркин Леонід Борисович, Львівський Національний медичний університет ім. доктор медичних наук Корнацька Алла Григорівна, Інститут педіатріїї, акушерства та гінекології АМН України, науковий співробітник відділення планування сімї та статевого розвитку дітей і підлітків; Захист дисертації відбудеться “_17_”_червня_ 2005 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.В останні роки розвиток дитячої і підліткової гінекології має дуже важливе значення, тому що саме в пубертатному періоді закладається основа можливої гінекологічної і соматичної захворюваності (Ю.А. Хоча тут можна припустити про виявлення визначених закономірностей, що дозволять розширити наявні дані про патогенез патології пубертатного періоду і науково обґрунтувати необхідність зміни алгоритму спостереження за такими дівчатами. Мета дослідження - знизити частоту і ступінь вираженності патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися з ЗВУР на основі вивчення нових аспектів патогенезу патології пубертатного періоду, а також розробки і впровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Вперше проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу пубертатного періоду у дівчат, що народилися без і з ЗВУР, що дозволило встановити частоту, структуру і терміни розвитку основних патологічних змін: порушень менструального циклу, запальних захворювань, патології грудних залоз і гіпоталамічного синдрому. Вперше вивчено нові аспекти патогенезу різної патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися від матерів з ФПН на підставі вивчення взаємозвязку між функціональним станом органів репродуктивної системи, грудних і щитовидної залоз, ендокринологічним статусом, станом системного імунітету, мікробіологічними і вірусологічними особливостями.Відповідно до мети і завдань дійсного наукового дослідження було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 300 дівчат пубертатного періоду, що були розділені на три групи: контрольна група - 100 соматично здорових дівчат, які народилися через природні пологові шляхи від матерів без акушерської і екстрагенітальної патології; І група - 100 дівчат, які народилися з ЗВУР і одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 100 дівчат, які народилися з ЗВУР, у яких використано запропонований нами диференційований підхід до корекції патології репродуктивної системи. Відповідно до отриманих нами результатів, у матерів дівчат І і ІІ групи частіше інших зустрічалися серцево-судинні захворювання (І група - 30,0 % і ІІ - 33,0 %); тиреоїдна патологія (І група - 26,0 % і ІІ - 23,0 %); захворювання шлунково-кишкового тракту (І група - 24,0 % і ІІ - 25,0 %) і хвороби нирок (І група - 20,0 % і ІІ - 22,0 % відповідно). Як вказують отримані дані в пацієнток основних груп спектр різних дизрафічних ознак був досить широким, однак виділити необхідно наступні: плоска стопа (І група - 37,0 % і ІІ - 39,0 %); криловидні лопатки (І група - 33,0 % і ІІ - 31,0 %); сколіоз (І група - 33,0 % і ІІ - 32,0 %); поєднання дизрафічних стигм (І група - 30,0 % і ІІ - 31,0 %) і часткова синдактилія (І група - 27,0 % і ІІ - 28,0 %). При оцінці частоти основних субєктивних вегетативних симптомів у обстежених дівчат основних груп у 12 років рівень всіх субєктивних симптомів був у кілька разів вище в порівнянні з контрольною групою, однак найбільш висока частота відзначена з боку таких, як болі під ребром при тривалому бігу(І група - 30,0 % і ІІ - 31,0 %); головний біль (І група - 27,0 % і ІІ - 28,0 %); підвищена дратівливість (І група - 21,0 % і ІІ - 23,0 %); прискорене серцебиття (І група - 22,0 % і ІІ - 20,0 %) і болі в животі (І група - 20,0 % і ІІ - 19,0 %). Серед обєктивних вегетативних симптомів можна вказати на наступні: холодні кінцівки (І група - 27,0 % і ІІ - 25,0 %); швидка зміна кольору шкірних покривів (І група - 24,0 % і ІІ - 25,0 %); підвищення сухожильних рефлексів (І група - 22,0 % і ІІ - 23,0 %); непритомність (І група - 20,0 % і ІІ - 21,0 %); підвищена вологість долонь (І група - 20,0 % і ІІ - 21,0 %) і тахікардія (І група - 19,0 % і ІІ - 20,0 %).Частота патології пубертатного періоду у дівчат, народжених від матерів з ФПН, складає в 14 років - 33,0 % і в 16 - 42,0 %, а рівень різних поєднаних форм зростає - з 12,0 % у 14 років до 14,0 % - у 16 років.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ