Прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗалишається невирішеною проблема прогнозування та профілактики гнійно-септичних ускладнень, що дало б змогу зменшити ризик виникнення даної патології, та поліпшити результати лікування цієї категорії пацієнтів. Покращити результати лікування постраждалих з політравмою, шляхом розроблення та впровадження системи прогнозування та профілактики гнійно-септичних ускладнень. Вивчити особливості клінічного перебігу травматичної хвороби у постраждалих з гнійно-септичними ускладненнями при політравмі в динаміці травматичної хвороби (ТХ). Визначити прогностичну інформативність клінічних, клініко-фізіологічних, функціональних і метаболічних показників основних систем життєзабезпечення в динаміці травматичної хвороби для раннього прогнозування ГСУ у пацієнтів з політравмою. Визначити основні тактичні та лікувальні заходи, що сприятимуть зменшенню частоти виникнення гнійно-септичних ускладнень та покращенню результатів лікування.Критеріями включення в дослідження були: постраждалі з політравмою (тяжкість анатомічних ушкоджень за шкалою NISS не нижче 17 балів; тяжкість стану постраждалих з ПТ за шкалою APACHE II не нижче 5 балів); вік пацієнтів від 18 до 75 років включно. Тахіпное > 20 за 1 хв. у період максимального ризику виникнення ГСУ (7-10 доба) у постраждалих з ускладненнями констатовано у 42 (60 %), у пацієнтів без ускладнень спостерігалась у 11 (9,7 %) - P<0,05. При аналізі тяжкості анатомічних ушкоджень за шкалою NISS та тяжкості стану постраждалих з ПТ за шкалою APACHE II виявлено пряму залежність: тяжкість анатомічних ушкоджень за шкалою NISS прямопропорційна кількості симптомів ССЗВ, ріст балу за шкалою APACHE II відповідає росту кількості симптомів ССЗВ. При тяжкій поєднаній абдомінальній травмі найбільш постійними ознаками імовірних ГСУ були такі критеріїї: тяжкість анатомічних ушкоджень - більше 25 балів за шкалою NISS, тяжкість стану постраждалих - більше 12 балів за шкалою APACHE II, ріст балу шкали APACHE II в динаміці ТХ, ріст кількості симптомів ССЗВ в динаміці ТХ, порушення цілісності ШКТ, ВЧТ більше20 мм. рт. ст., тяжкість оперативного втручання ІІІ-IV ступеню, більше двох задіяних анатомічних ділянок при оперативних втручаннях, термін госпіталізації, що перевищив 4 години з моменту отримання ТПАТ. При тяжкій поєднаній торакальній травмі найбільш постійними ознаками імовірних ГСУ були такі критеріїї: тяжкість анатомічних ушкоджень - більше 25 балів за шкалою NISS, тяжкість стану постраждалих - більше 12 балів за шкалою APACHE II, ріст балу шкали APACHE II в динаміці ТХ, ріст кількості симптомів ССЗВ у динаміці ТХ, термін перебування хворого на ШВЛ більше 6 годин, тяжкість оперативного втручання ІІІ-IV ступеню, більше двох задіяних анатомічних ділянок при оперативних втручаннях, вік постраждалих > 50 років.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукового завдання - покращення результатів лікування постраждалих з політравмою шляхом розробки обєктивізованої системи прогнозування та профілактики гнійно-септичних ускладнень. При визначенні прогностичної інформативності клінічних, клініко-фізіологічних, функціональних і метаболічних показників основних систем життєзабезпечення, в динаміці травматичної хвороби, виділено 15 основних критеріїв (тяжкість ПТ за шкалою NISS, вік, наявність порушення цілісності ШКК, наявність ран та ділянок травматичної деструкції тканин, переломи трубчатих кісток та переломи кісток тазу, білок сечі, бал ШКГ, кількість лейкоцитів крові, рівень глюкози крові, температура тіла хворого, гематокрит, частота серцевих скорочень, частота дихальних рухів, концентрація лактату, загального білка крові), наявність, або динаміка змін яких достовірно інформує про високий ризик виникнення ГСУ у постраждалих з ПТ. При низькому ступеню слід застосувати адекватний оперативний прийом із закриттям ран та ескалаційною моделлю антибіотикопрофілактики на підставі мікробіологічного «пейзажу» клініки та антибіотикочутливості; при середньому - адекватний оперативний прийом із закриттям ран та їх активним дренуванням, деескалаційною моделлю антибіотикотерапії на підставі мікробіологічного «пейзажу» клініки та антибіотикочутливості; при високому - адекватний оперативний прийом з урахуванням принципу «контроль ушкоджень», відтермінованим закриттям ран і терапію антибіотиками резерву на підставі мікробіологічного «пейзажу» клініки та антибіотикочутливості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ