Прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень оперативної лапароскопії в гінекології - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоровя України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гладчук Ігор Зіновійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1 АМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. Київ доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології, м. Захист відбудеться „18 ”травня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному медичному університеті за адресою: 65026, м.На відміну від лапаротомних операцій, де частота ПГСУ становить в середньому від 3 до 25%, а іноді й до 40% (Буянова С.Н., 2000; Classen D.C. et al., 1992; Taylor E.W., 1997), їх кількість при малоінвазивних ендоскопічних операціях не перевищує 3,5%; з них важкі форми ПГСУ спостерігаються менше, ніж в 0,5% випадків (Запорожан В.М. та співавт., 1998; Сажин В.П. и соавт., 2000; Венцківський Б.М. та співавт., 2004; Bateman B.G. et al., 1996; Quasarano R.T. et al., 1999). Однак говорити про те, що з запровадженням малоінвазивної методики ця проблема повністю вирішена - передчасно, оскільки у разі виникнення інфекційних ускладнень найближчі та віддалені результати лапароскопічних операцій суттєво погіршуються, збільшується термін реабілітації та відновлення працездатності жінок, зростають фінансові витрати на лікування, що фактично нівелює переваги цього малоінвазивного хірургічного методу. У класичній оперативній гінекології традиційно профілактика ПГСУ будується з урахуванням типу запланованого оперативного втручання: у залежності від вірогідності та ступеня контамінації під час операції виділяють “чисті”, “умовно чисті”, “забруднені” (контаміновані) та інфіковані операції (Краснопольский В.И., Буянова С.Н., Щукина Н.А., 2001). Метою дослідження було покращення найближчих та віддалених результатів лапароскопічних гінекологічних операцій шляхом розробки математичної моделі індивідуалізованого прогнозування ризику виникнення післяопераційних гнійно-септичних ускладнень та створення на основі одержаних результатів удосконаленої методики їх профілактики. Оцінити ефективність запропонованої методики прогнозування та профілактики ПГСУ оперативної лапароскопії в гінекології та впровадити їх у практику.З них 95 випадків ускладнень за 1997 - 2001 роки послужили основою для вивчення факторів ризику розвитку ПГСУ та розробки методу прогнозування; 12 випадків ПГСУ (за 2002 рік) - для перевірки достовірності запропонованого методу прогнозування; контрольна група при цьому становила 36 випадків гладкого перебігу післяопераційного періоду (також за 2002 рік). Основою для перевірки ефективності запропонованого методу прогнозування та методики профілактики ПГСУ послужили 1003 історії хвороб гінекологічних хворих, прооперованих лапароскопічним доступом за 2003 рік та 6 місяців 2004 року (основна група), при цьому групу порівняння склали 398 історій хвороб жінок, прооперованих лапароскопічно за цей же період часу, у яких не застосовувався запропонований нами метод прогнозування інфекційних ускладнень та корекція методу профілактики цього патологічного стану (проспективний аналіз). Доопераційні заходи в групі „чистих” операцій включали низку заходів. Профілактичні заходи, які проводились в групі „умовно чистих” операцій на доопераційному етапі, в цілому відповідали тим, що проводились у групі "чистих" операцій. За нашими даними, число ПГСУ при виконанні більше 100 лапароскопій в групі “чистих” операцій зменшується в 1,2 рази, у групі „інфікованих” операцій - майже в 1,5 рази), а в групі “умовно чистих” - у 1,9 разів.У дисертаційній роботі вирішено актуальну задачу сучасної оперативної гінекології - покращення найближчих та віддалених результатів лапароскопічних гінекологічних операцій за рахунок вдосконалення методів диференційної профілактики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень оперативної лапароскопії в гінекології на підставі результатів розробки математичної моделі індивідуалізованого прогнозування ризику виникнення інфекційних ускладнень. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення в гінекологічній лапароскопічній хірургії спостерігаються в 2,95% випадків і за "чистого" характеру втручання супроводжують ендоскопічні операції у 1,7% випадків, "умовно чистого" - у 5,9%, "інфікованого" - у 11,3% випадків та в переважній більшості (88,8%) відносяться до категорії легких, а в 11,2% випадків - до середнього та тяжкого ступеня тяжкості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ