Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням - Автореферат

Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожиріннямЗі значного числа факторів ризику фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії в останні роки все більше значення приділяється вихідної ендокрінопатії, основним проявом якої є супутнє ожиріння (М.М. Метою дослідження стало зниження частоти фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням на підставі розробки методики прогнозування й удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Для досягнення вказаної мети, були поставлені наступні задачі: Вивчити особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок із супутнім ожирінням. Запропонувати методику прогнозування фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням на підставі розробки нейромережної компютерної програми. Розробити й впровадити в клінічну практику комплекс профілактично-лікувальних заходів щодо зниження фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням із застосуванням медикаментозної корекції.Для розробки нової прогностичної методики у жінок із супутнім ожирінням був проведений нейросітьовий компютерний аналіз основних клініко-лабораторних і функціональних показників серед жінок І групи. У порівнянні з цим, в основних групах провідне місце займали безплідність в анамнезі (I група - 30,0% і II - 34,0%) і різні порушення менструального циклу (I група - 22,0% і II - 26,0%). Серед основних варіантів супутньої екстрагенітальної патології звертає на себе увагу незначний рівень міопії (I група - 10,0% і II група - 14,0%); серцево-судинних захворювань (I група - 12,0% і II - 10,0%) і тиреоїдної патології (I група - 10,0% і II - 6,0%). Отримані дані вказують на явну перевагу в обох групах обмінно-аліментарної форми (I група - 72,0% і II - 74,0%) у порівнянні з ендокринно-обмінної (по 16,0% у кожній групі) і церебральної (I група - 12,0% і II - 10,0% відповідно). Так, якщо в 1 добу достовірні розходження між групами відсутні (р> 0,05), то починаючи з 3 доби в жінок I групи відзначене достовірне зниження цього параметра: 3 доба (І група - 3371,8±204,7 ммо/л і контрольна - 4852,5±312,8 ммо/л; р< 0,05); 7 доба (І група - 3581,9±188,8 ммо/л і контрольна - 4916,3±341,7 ммо/л; р< 0,05) і 14 доба (І група - 3714,7±193,5 ммо/л і контрольна - 4864,6±352,8 ммо/л; р< 0,05).Клінічний перебіг вагітності у жінок із супутнім ожирінням характеризується високою частотою анемії вагітних (52,0%); гестозів (18,0%) і фетоплацентарної недостатності (42,0%), у структурі якої переважають компенсована (58,5%) і субкомпенсована форми (34,1%). Розродження жінок із супутнім ожирінням супроводжується значним рівнем передчасного розриву плодових оболонок (20,0%); аномалій пологової діяльності (16,0%); дистресу-плода (18,0%) і акушерських кровотеч (12,0%), що призводить до високої частоти кесарських розтинів (28,0%), а в структурі показань частіше зустрічаються гострий дистрес-плода (50,0%) і неефективне лікування аномалій пологової діяльності (28,6%). Перинатальні наслідки розродження жінок із супутнім ожирінням характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (34,0%); затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду (32,0%); інтраамніальним інфікуванням (10,0%) і постгіпоксичною енцефалопатією (16,0%), при сумарних перинатальних втратах - 40,0 ‰. Використання розробленої лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити у жінок із супутнім ожирінням частоту фетоплацентарної недостатності в 1,8 рази; гестозів в 1,5 рази; аномалій пологової діяльності в 1,6 рази; дистресу-плода в 1,5 рази; кесарських розтинів у 2 рази; середньо-важких форм асфіксії в 3,5 рази; затримки внутрішньоутробного розвитку плоду в 2,3 рази; постгіпоксичної енцефалопатії в 1,6 рази; сумарних перинатальних втрат у 2 рази і гіпогалактії в 2,8 рази при одночасному поліпшенні основних кількісних і якісних показників грудного молока.

Основний зміст роботи