Прогнозування, профілактика та лікування інфекційних ускладнень у потерпілих з закритою поєднаною травмою таза. Операційна діагностика тазових пошкоджень. Клінічне виявлення наслідків травми. Оцінка ризику виникнення інфекційних ускладнень у потерпілих.
При низкой оригинальности работы "Прогнозування та лікувально-профілактичні заходи інфекційних ускладнень у постраждалих із закритою поєднаною травмою таза", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Грицай Микола Павлович, керівник клініки кістково-гнійної хірургії Інституту травматології та ортопедії АМН України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бурянов Олександр Анатолійович,завідувач кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету ім. Богомольця доктор медичних наук, професор Попов Василь Антонович, завідувач кафедри ортопедії і травматології № 2 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться 28.10.2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Інституті травматології та ортопедії АМН України (01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту травматології та ортопедії АМН України (01601, м.Особливістю ЗПТТ є те, що супровідні тяжкі пошкодження черепа, органів грудної та черевної порожнин, кінцівок спричиняють виникнення синдрому взаємного обтяження, що у 26,7-39,0% потерпілих зумовлює появу інфекційних ускладнень (ІУ) (К.И. Частота гнійно-запальних ускладнень при травмі таза прямо пропорційна кількості пошкоджених ділянок: при травмі двох ділянок вона становить 34,0%, трьох - 42,0%, чотирьох - 67,0%. Складність ранньої діагностики ІУ у потерпілих з ЗПТТ, збільшення в 2-3 рази тривалості лікування та реабілітації, летальності та інвалідизації, дають підстави розглядати цю проблему не тільки з медико-соціальної, а й з державної точки зору (М.Н. На сьогодні проблеми лікування та профілактики ІУ у потерпілих з ЗПТТ не знайшли належного відображення в літературі (И.И. Вперше виявлено, що абсолютна кількість Т-лімфоцитів, Т-хелперів, В-лімфоцитів, співвідношення Т-хелпери/Тсупресори, концентрація імуноглобуліну (Ig) А, дрібнодисперсної фракції циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові, показник вираженості дихально-циркуляторних розладів, відносна кількість паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, шкала PTS (Polytrauma schlussels), відносна кількість лімфоцитів у формулі крові, вміст загального білка в крові, фібриногену найбільш достовірно відображають прогноз виникнення ІУ у потерпілих з ЗПТТ.Перелом кісток таза спостерігали у 575 (93,8%) потерпілих, в тому числі перелом типу А - у 346, типу В - 197, типу С - 86. Пошкодження тазових органів без переломів кісток таза спостерігали у 38 потерпілих: у 29 - позаочеревинний розрив сечового міхура, у 7 - внутрішньоочеревинний, у 2 - розрив перетинчастої частини сечівника. Тазова заочеревинна гематома виникла у 280 потерпілих, зокрема, у 192 - внаслідок перелому кісток таза, у 82 - перелому кісток таза в поєднанні з пошкодженням тазових органів, у 6 - пошкодження тазових органів. Місцеві форми ІУ виникли у різних поєднаннях у 70 (40,0%) потерпілих (78 спостережень): перитоніт - у 12, флегмона таза - у 9, гнійний плеврит - у 9, нагноєння гематоми різної локалізації - у 9, гнійний ендобронхіт - у 8, нагноєння операційної рані - у 23, сечоміхурова нориця - у 2, абсцес піддіафрагмального заглиблення - у 2, остеомієліт променевої та ліктьової кісток - в 1. Переломи кісток таза спостерігали у 103 (98,1%) потерпілих, в тому числі перелом типу А - у 62, типу В - у 21, типу С - у 20.Розроблені заходи доопераційної діагностики пошкодження кісток таза і тазових органів з огляду на клініко-епідеміологічні показники, що дає можливість прогнозувати імовірність виникнення інфекційних ускладнень та залежно від ризику їх появи проводити лікувально-профілактичні заходи. Інфекційні ускладнення при закритій поєднаній травмі таза мирного часу виявляють у 28,5% потерпілих. Під час госпіталізації потерпілого та на 2-гу добу “сумнівний” ризик виникнення інфекційних ускладнень визначають за умови, коли за однією з розроблених нами формул ПРІУ більше 0,9 і менше 1,0 бала, “низький” - ПРІУ більше 1,0 бала, “високий” - менше 0,9 бала. Надалі за “низького” ризику інфекційних ускладнень - цефалоспорини III покоління протягом 3 діб; за “сумнівного” ризику - поєднання 2 чи 3 антибіотиків з груп цефалоспоринів III покоління, аміноглікозидів чи напівсинтетичних пеніцилінів та метронідазол протягом 3 діб; за “високого” ризику - поєднання 2-3 антибіотиків з групи цефалоспоринів ІІІ-IV покоління, фторхінолони, метронідазол, а також імуномодулятори, проводять пасивну та активну імунізацію протягом 5-7 діб.
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы