Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИБув проведений аналіз клініко-статистичних особливостей становлення репродуктивної функції, прегравідарного фону і наслідків вагітностей у 285 жінок зі звичним невиношуванням та виконані комплексні дослідження перебігу гестації у 64 вагітних з первинним невиношуванням в анамнезі. Для зниження частоти репродуктивних невдач, акушерської і перинатальної патології у вагітних з первинним невиношуванням запропоновано використання імунологічних та гемостазіологічних показників, разом з проведенням коригуючої терапії в “критичні терміни” гестації, шляхом призначення аспіріна, танакана та гепаріна, що надає змогу уникнути раннього розвитку плацентарної недостатності, на 25% збільшити показник живонароджуваності та в 5,5 разів знизити неонатальну захворюваність. The statistical analysis of clinical features of reproductive function formation, levels of somatic and gynecological morbidity, as well as outcomes during previous gestations at 285 women with recurrent pregnancy loss was carried out. Был проведен анализ клинико-статистических особенностей репродуктивной функции, прегравидарного фона, исходов беременностей у 285 женщин с привычным невынашиванием и выполнены комплексные исследования течения беременности, родов и послеродового периода у 64 беременных с первичным невынашиванием в анамнезе. С целью профилактики фетоплацентарной недостаточности, беременным с первичным невынашиванием, помимо общепринятых методов лечения, проводили корригирующую терапию, направленную на уменьшение существующих и предупреждение дальнейших иммунологических и коагуляционных нарушений, малыми дозами аспирина (80 мг/сут, 30 дней), танакана (1 таб/40 мг - 3 раза в день, 10 дней) и гепарина (5000 ед - 1 раз в 3-4 дня, подкожно или в виде внутривенных инфузий в 200 мл 0,9% раствора хлорида натрия, 7-10 инъекций) в “критические сроки” гестации, начиная с периода хориальной инвазии, что давало возможность на 25% увеличить живорождение и в 5,5 раз снизить неонатальную заболеваемость.В структурі перинатальних втрат провідне місце належить народженню маловісних дітей внаслідок передчасного переривання вагітності, в тому числі, у жінок з невиношуванням в анамнезі (В.Стешенко, Т.Іркіна, 1999). A.E.Beer, D.A.Clark, R.L.Bick майже у 80% жінок страждаючих звичним невиношуванням вагітності виявляються суттєві зміни в імунній, нейроендокринній та коагуляційній системах, що при відсутності ранньої діагностики і своєчасної патогенетично обумовленої корекції, призводить до порушення формування та зриву адаптаційних механизмів в системі мати-плацента-плід, трагічним наслідком яких є передчасне перериваня вагітності. На сьогодні існує багато методик діагностики та лікування фетоплацентарної недостатності, в тому числі - у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі, із застосуванням широкого кола гормональних, білкових, дезагрегантних, імунокоригуючих, вітамінних та ін. препаратів (А.Г.Коломійцева, 2000; С.П.Писарєва, 2000; В.Н.Серов, 1999; Б.М.Венцковський, 1998; Э.Б.Яковлева, 1996). Саме тому, подальше вивчення тих складних та мультисистемних процесів, котрі відбуваються в організмі жінок зі звичним невиношуванням вже в ранні гестаційні терміни, особливостей формування фетоплацентарного комплексу, разом зі встановленням нових клініко-лабораторних критерієв прогнозування та своєчасної корекції його недостатності, є актуальним і буде сприяти збільшенню народжуваності, розвитку сучасної акушерської науки та зменшенню частоти акушерської і перинатальної патології. Метою роботи стало зниження частоти репродуктивних невдач, акушерської та перинатальної патології у жінок зі звичним невиношуванням вагітності шляхом удосконалення і розробки патогенетично обумовлених підходів до прогнозування, специфічної профілактики та корекції порушень адаптаційних механізмів в системі “мати-плацента-плід”.На першому етапі - ретроспективно вивчили клінічні особливості репродуктивного анамнезу та преморбідного фону у 285 вагітних зі звичним невиношуванням, які перебували на лікуванні в Київському обласному центрі охорони здоровя матері та дитини в 1995-1999 рр. До І групи увійшло 159 жінок з достроковим перериванням вагітності в І-ІІ триместрах. A.E.Beer, 1999; Р.В.Богатирьова, 1998), при аналізі перебігу та наслідків останньої вагітності, групи жінок були віділені згідно типу звичного невиношування: 115 жінок з первинним, 70 - з вторинним та 100 - зі сполученим невиношуванням склали групи А, Б і В, відповідно. На другому етапі - були відібрані 64 вагітні жінки з первинним невиношуванням в анамнезі (без попередніх живонароджень, штучних абортів та ектопічних вагітностей), в термінах 5-8 тижнів гестації, які були розподілені наступним чином: IV група - 32 вагітні, обстеження та лікування яких здійснювалось на підставі розроблених нами методик; V група - 32 вагітні з запропонованою нами схемою обстеження та загальноприйнятими методами медикаментозної корекції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ