Прогнозування та державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Науковий керівник: Савченко Анатолій Григорович, доктор економічних наук, професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри макроекономіки та державного управління. Захист відбудеться "28" вересня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м.Від величини сальдо чистого експорту залежить не лише стан платіжного балансу країни, ситуація на її валютному ринку, динаміка валютного курсу та валових міжнародних резервів, але й здатність країни зберігати економічну незалежність, підтримувати зовнішній державний борг на безпечному для країни рівні, запобігаючи досягненню критичної величини запозичень на світовому фінансовому ринку. З моменту набуття незалежності Україна пройшла шлях від нетто-імпортера по товарах з пасивним сальдо поточного рахунку платіжного балансу до стану не тільки товарного нетто-експортера (з 1999 р.), а й досягла активного сальдо того ж рахунку. Проблемність ситуації підсилюється тим, що український ВВП більш як на 50 % реалізується за рахунок зовнішнього попиту, що збільшує вразливість української економіки від зовнішньоекономічної конюнктури. Наукові результати та висновки дисертаційного дослідження було отримано за допомогою системного підходу до аналізу соціально-економічних процесів з використанням наступних методів: при дослідженні закономірностей розвитку наукових поглядів на причини здійснення зовнішньої торгівлі - історико-логічний метод; для аналізу динаміки експорту/імпорту товарів і послуг та чинників, що на них впливають, - методи порівняльного аналізу і експертних оцінок; при дослідженні та визначенні етапів формування експортної політики - методи історичного аналізу та співставлення; при розробці моделей прогнозування експорту та імпорту товарів - методи формалізації, моделювання, методи кореляційно-регресійного аналізу, математичної статистики і прогнозної екстраполяції. Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали нормативно-правові документи України, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, Державної туристичної адміністрації України, Українського центру економічних і політичних досліджень імені О.Разумкова, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; державних статистичних органів країн-торговельних партнерів України, їх міністерств та центральних банків, ОЕСР, СОТ, Всесвітньої туристичної організації "Барометр туризму", монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів.У розділі 1 "Теоретико-методологічна база прогнозування та державного регулювання зовнішньої торгівлі" узагальнено основні теорії міжнародної торгівлі, досліджено еволюцію причин здійснення експортно-імпортних операцій між країнами, систему заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, розглянуто існуючі підходи до прогнозування експорту та імпорту, проаналізовано проблеми та перепони, що стоять на заваді отримання достовірних прогнозних моделей зовнішньої торгівлі в Україні. Аналіз основних існуючих теорій міжнародної торгівлі дозволив виокремити наступні причини міжнародного обміну продукцією, серед яких: 1) відмінності (абсолютні або відносні) у виробничих витратах на продукцію; 2) відмінності у забезпеченості виробничими факторами; 3) технічні інновації в окремій країні; 4) існування міжнародного життєвого циклу деяких видів товарів; 5) подібність країн за фактором доходу та вимогами до якості продукції; 6) економія за рахунок масштабів виробництва та швидкість завоювання ринку на основі цієї переваги; 7) масштаби економіки країни; 8) уміле поєднання в межах національної економіки окремої країни наступних чинників: забезпеченість факторами виробництва, умови попиту, споріднені галузі, стратегія фірм та конкуренція між ними, діяльність уряду та випадкові події.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ