Прогнозування розломних зон підвищеної проникності гірських порід платформених областей України для вирішення геоекологічних задач - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИОфіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук, член-кореспондент НАН України Лялько Вадим Іванович, ЦАКДЗ ІГН НАН України, директор; Захист відбудеться 27.09.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.162.02 при Інституті геологічних наук НАН України за адресою: 01054, Київ-54, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України за адресою: 01054, Київ-54, вул. Визначено оптимальний комплекс непрямих методів прогнозування РЗПП та їх можливого впливу на навколишне середовище, що передбачає виконання поетапних робіт за схемою: лабораторні дослідження (геоструктурне обгрунтування тектонічних порушень та повязаних з ними потенційних зон сучасної підвищеної геодинамічної активності гірських порід), польові інструментальні дослідження (еманаційна та атмогеохімічна зйомки, термометричні та гідрометричні дослідження). Ефективність її застосування (за інформативністю, швидкістю отримання польових даних та їх обробки, вартістю) доведено при виборі місць похованння РАВ в кристалічних породах фундаменту, прогнозуванні шляхів розповсюдження радіоактивного забруднення, вивченні взаємозвязку підземних та поверхневих вод, визначенні місць активізації суфозійно-карстових процесів, розробці рекомендацій щодо створення оптимальної мережі моніторингу екологонебезпечних сучасних геологічних процесів.У вирішенні проблем збереження природного довкілля важливе значення має вивчення сучасних геологічних процесів, що повязані з людською діяльністю. Застосування традиційних методів виявлення цих зон вимагає великих обсягів робіт (свердлування, режимні спостереження, геофізичні дослідження), значних коштів та тривалого часу. Це визначає необхідність вдосконалення існуючих та розробки більш ефективних методів прогнозування РЗПП для оперативного вирішення різноманітних геологічних та геоекологічних задач. Вибір напрямку досліджень був визначений науковою тематикою Інституту геологічних наук НАН України . У задачі досліджень входило: 1.Узагальнення та систематизація існуючої інформації про розломно-блокову тектоніку території досліджень, що визначає просторове розміщення зон тріщинуватості гірських порід та повязаних з ними РЗПП; 2.Розробка та удосконалення комплексу непрямих методів прогнозування РЗПП для оперативного вирішення геоекологічних задач на конкретних обєктах; 3.Відпрацювання методики прогнозування РЗПП у полігонних умовах для підвищення її надійності та точності інструментальних досліджень; 4.Визначення оптимального комплексу індикаторів РЗПП при розвязанні конкретних задач у різних геологічних умовах; 5.Вдосконалення методів та засобів інтерпретації результатів комплексних досліджень РЗПП з застосуванням сучасної обчислювальної техніки.В процесі проведення пошукових робіт атмогеохімічними методами було зафіксовано просторовий звязок газових аномалій з розривними порушеннями. У 60-ті роки в Інституті геологічних наук НАН України розпочалися фундаментальні дослідження масо-та теплопереносу у земній корі, що становили безпосередній інтерес для прогнозування РЗПП [Лялько, Митник, Ткаченко, 1967; Лялько, Митник, 1978 та ін.]. На основі проведених нами польових та лабораторних досліджень була визначена оптимальна комплексна методика прогнозування РЗПП та їх можливого впливу на навколишнє середовище, що передбачає виконання комплексу поетапних робіт за такою схемою: 1.Лабораторні дослідження: визначення структурно-тектонічної позиції району досліджень; вивчення загальних закономірностей просторового розміщення тектонічних порушень; вивчення морфоструктурних ознак конкретних порушень; структурно-неотектонічне дешифрування космофотоматеріалів. Головним змістом цих досліджень було відпрацювання оптимальної схеми прогнозування РЗПП атмогеохімічними, гідрометричними та термометричними методами в різних геологічних умовах. При прогнозуванні цих зон на малих річках України нашими дослідженнями було доведено високу ефективність комплексування гідрометричних досліджень з іншими індикаторними методами, зокрема, з радонометричним опробуванням водотоків при пошуках локальних зон розвантаження підземних вод у поверхневі для закладання водозаборів [Лисиченко, Шестопалов, Багрий, 1984].