Вивчення причин незадовільних наслідків реваскуляризації нижніх кінцівок через глибоку артерію стегна у хворих із хронічною ішемією нижньої кінцівки. Розробка методів прогнозування ефективності й оптимізації техніки операцій на глибокій артерії стегна.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВІДКЛАДНОЇ І ВІДНОВНОЇ ХІРУРГІЇ ІМ. В.К.ГУСАКА АМН УКРАЇНИ» АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Штутін Олексій Анатолійович, ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака АМН України», заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу невідкладної і відновної судинної хірургії. Захист відбудеться “22” квітня 2009 року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 в ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім.Згідно із статистичними даними облітеруючим атеросклерозом аорти і нижніх кінцівок страждає 2 - 3 % від загальної чисельності населення і до 35 % осіб старше 65 років. При застосуванні шунтуючих операцій частота ампутацій кінцівок досягає 20-50 %, і близько 40 % хворих гинуть впродовж 2 років після втручання (А.О.Гуч, 2005; І.В.Люлько і співавт., 2005; В.Г.Мішалов і співавт., 2007; W. Покращити результати лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок на основі розробки методів прогнозування ефективності й оптимізації техніки операцій на глибокій артерії стегна. Вивчити причини незадовільних наслідків реваскуляризації нижніх кінцівок через ГАС у хворих із хронічною ішемією нижньої кінцівки. Методи дослідження - клінічні методи включали аналіз скарг і анамнезу хворих, оцінку обєктивного статусу, а також клінічну оцінку ефективності проведеного лікування; лабораторні методи включали загальні і біохімічні аналізи крові і сечі, дослідження показників системи гемостаза; ультразвукові (УЗ) методи діагностики використовувалися для детальної характеристики зони ураження, визначення варіанту ангіоархітектоніки ГАС, оцінки функціональних параметрів кровотоку; електрофізіологічні - включали реовазографію та електрокардіографію; рентгенконтрастна ангіографія (РКАГ) застосовувалася для уточнення топічного діагнозу: рівня, поширеності і ступеня атеросклеротичного ураження; ядерно-магнітний резонанс (ЯМР) - для оцінки життєздатності мязів і оборотності ішемії; експериментальний метод математичного моделювання артеріального русла нижніх кінцівок і регіонарної гемодинаміки - з метою прогнозування ефекту передбачуваної реконструкції ГАС.Першу (1) - контрольну групу - склали 90 (34,6 %) пацієнтів, у яких реваскуляризація ГАС була здійснена без урахування запропонованого нами комплексу диференційно-діагностичних заходів. Згідно з класифікацією Фонтейна-Покровського (1978р.), аналізовані випадки (305 кінцівок) розподілилися у такий спосіб: відповідно в 1-й і 2-й групах: ішемія II Б ступеня мала місце в 37 (34,6 %) і 68 (34,3 %) спостереженнях, ішемія III ступеня - в 41 (38,3 %) і 79 (39,9 %) спостереженнях, ішемія IV ступеня - в 29 (27,1 %) і 51 (25,8 %) випадках. Ніконенка (1985р.), яка припускає 5 типів ураження, а саме: I тип - ізольована оклюзія поверхневої стегнової артерії (ПСА), II тип - оклюзія ПСА і стеноз ГАС, III тип - оклюзія ПСА, стеноз ГАС і підколінної артерії (ПКА), IV тип - оклюзія дистального відділу ПСА і ураження ПКА, V тип - оклюзія ПКА. В межах варіанту ми розрізняли дві підгрупи, які відрізнялися розташуванням усть гілок ГАС: або відходження всіх гілок ГАС від її стовбура (197 випадків), або ж проксимальніше стовбура ГАС від ЗСА самостійно починалася одна з огинаючих гілок, яка мала, принаймні, в 2 рази менший діаметр, ніж стовбур ГАС (34 випадки). Так, у 12 пацієнтів було виконано лінійне АСШ, у 7 пацієнтів обидві кінцівки (всього 14) були реваскуляризовані в результаті біфуркаційного АСШ, останні 22 кінцівки були одній з двох реваскуляризованих кінцівок при виконанні згаданих в таблиці біфуркаційних АСШ (у 7 з 53 хворих), АСП (у 2-х з 18 хворих), резекції аорти з АСП (у 2 з 15 хворих).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального завдання - поліпшення результатів лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок на основі розробки методів прогнозування ефективності й оптимізації техніки операцій на ГАС. Основними чинниками, що визначають несприятливі результати лікування є неадекватна оцінка стану ГАС, шляхів відтоку; технічні помилки; прогресування атеросклеротичного процесу в артеріях дистального русла; гіперплазія «неоінтими». Чинниками ризику зявилися: III і IV тип ураження стегново-підколінного сегменту на фоні гемодинамічно значущого ураження артерій гомілки; багаторівневе або дифузне ураження артеріального русла кінцівки; величина ГПКІ > 0,2; III і IV ступінь хронічної ішемії. Ізольована реконструкція ГАС виконується при її гемодинамічно значущому ураженні, протяжній оклюзії ПСА, збереженому «притоці». Особисто здобувачем було виконано збір матеріалу, статистична обробка одержаних результатів, формулювання висновків.