Зміст, завдання і характеристика методів економічного прогнозування. Прогнозування обсягів реалізації продукції на основі багатофакторної регресійної моделі. Теоретичні основи методів експоненційного згладжування, гармонійних ваг і сезонної декомпозиції.
Вибір методу прогнозування ґрунтується насамперед на необхідності забезпечення функціональної повноти, достовірності та точності прогнозу, а також на необхідності зменшити затрати часу і грошові засоби на здійснення процесу прогнозування економічного розвитку. Він залежить від таких факторів: цілі прогнозу, його завдання; період, на який формується прогноз; специфіка обєкта прогнозування (а саме його динамічна характеристика ринкового середовища функціонування, складності, масштабності); вірогідність, повнота і характер вихідної інформації про обєкт прогнозування; обмежувальні фактори прогнозування (ресурсів, алгоритмів, програми і т. ін.); вимоги до результатів прогнозування. Всі названі фактори, що впливають на вибір методу прогнозування, мають розглядатися в системній єдності та певній послідовності, визначеній стосовно обєкта прогнозування. За принципом дії експертні методи поділяють на: а) методи індивідуальної експертної оцінки та б) методи колективної експертної оцінки. Методи колективної експертної оцінки - це методи, що ґрунтуються на виявленні узагальненої обєктивної оцінки експертної групи шляхом оброблення індивідуальних оцінок, які можуть здійснюватися шляхом як безпосереднього (опитування), так і опосередкованого (анкетування) контакту з експертами.Багатофакторний регресійний аналіз допомагає знайти явний вигляд такої залежності та кількісно оцінити вплив різних факторів на досліджуваний процес. У випадку багатофакторного регресійного аналізу можна досліджувати зв‘язок між значенням залежної змінної та довільною комбінацією незалежних змінних. Остаточний вибір рівняння регресії повинен супроводжуватися якісним аналізом і значною мірою може бути суб‘єктивною оцінкою. При побудові регресійного рівняння, де результуючий показник залежить від багатьох факторних ознак, слід включати в регресію всі фактори, які мають суттєвий вплив на показник y, а з другого боку необхідно визначати, чи виконується умова лінійної незалежності між факторами x1, x2,......,xn. З метою зясування того факту, як знайдені оцінки параметрів вибіркової регресії повязані із параметрами узагальненої регресії, знаходять інтервал довіри: , де - розширений вектор-стрічка прогнозних значень факторних змінних, а Х - доповнена одиничним стовпцем матриця спостережень факторних змінних (XT - транспонована матриця);Вони забезпечують побудову моделей, які самокоригуються на основі результату прогнозу, зробленого на попередньому кроці, і різної інформаційної цінності рівнів ряду динаміки. За методом Брауна при прогнозуванні враховують всі рівні динамічного ряду, але вважають, що початкові рівні несуть менш вагому інформацію, ніж кінцеві. Динамічний ряд вирівнюють з допомогою зваженої плинної середньої, яка визначає значення члена ряду в кінці інтервалу вирівнювання, причому ваги підпорядковуються експотенційному закону. Основними умова ефективної реалізації методу Р.Брауна слід вважати: • відносну інерційність у розвитку прогнозованого процесу, яка полягає у тому, що суттєві зміни характеристик процесу можливі за певний достатньо значний період часу; • оптимальність вибору значення параметру згладжування, який визначає ваговий вплив різних рівнів ряду динаміки на прогнозований показник.Брауна в методі гармонійних ваг застосовується плинний тренд, а не плинна середня. Перед застосуванням методу гармонійних ваг необхідно перевірити початковий ряд динаміки на відсутність різких стрибків і достатність інформаційної бази для прогнозування. До фази входять k( зазвичай 3 або 5) рівнів початкового ряду динаміки. Для кожної фази за допомогою методу найменших квадратів знаходимо лінійні рівняння регресії (рівняння плинних трендів): На основі знайдених трендів обчислюють середні значення плинного тренду в точках . Спочатку розраховують прирости за такою формулою: Потім знаходимо середній приріст за формулою: Величини - гармонійні коефіцієнти, які розраховують на основі гармонійних ваг.Для прогнозування рядів, у яких варіація рівнів має сезонний характер, використовують моделі з виділеним трендом і сезонною компонентою. Найпоширенішими моделями такого типу вважаються моделі з адитивною і мультиплікативною компонентами. В моделі із адитивною компонентою значення членів ряду динаміки подають за допомогою суми трендового значення (Т), сезонної варіації (S) і похибки (Е): . На відміну від моделі з адитивною компонентою, в якій сезонні компоненти є сталими величинами, в мультиплікативних моделях сезонні значення збільшуються або зменшуються зі зміною трендових значень, тобто становлять певну частину даного трендового значення. Віднявши значення сезонних компонент від фактичних значень ряду динаміки отримаємо: Знайдені десезоналізовані значення (Т Е) використовують для побудови моделі основного тренду за допомогою рівняння регресії: , де t - порядковий номер періоду.В даному курсовому проекті згідно статистичних даних складено прогноз обсягів реалізації продукції на t=17 рік та проведено прогнозування сезонних змін у кожному кварталі 17-го року. У розділі
План
Зміст
Завдання
Вступ
Розділ 1. Основні теоретичні і методологічні основи економічного прогнозування
1.1 Зміст і завдання економічного прогнозування
Список литературы
Завдання
1. Згідно із статистичними даними необхідно побудувати багатофакторну регресійну модель для передбачення обсягів реалізації продукції і скласти прогноз на t=17 рік.
2. Скласти прогноз обсягу реалізації продукції у t=17 році, користуючись методом експоненційного згладжування Р. Брауна.
3. Скласти прогноз обсягу реалізації продукції у t=17 році, користуючись методом гармонійних ваг.
4. На підставі статистичних даних розрахувати прогнозні значення обсягів реалізації продукції у кожному із кварталів t=17 року. При побудові прогнозів скористатися моделями з адитивною і мультиплікативною компонентами.
Таблиця
Інтервал часу, рік, квартал Обсяг випущеної продукції, тис. грн. Інтервал часу, рік, квартал Обсяг випущеної продукції, тис. грн.
1 1 1380 9 1 1680
2 1400 2 1770
3 1460 3 1790
4 1350 4 1630
2 1 1420 10 1 1730
2 1480 2 1790
3 1500 3 1810
4 1410 4 1720
3 1 1470 11 1 1750
2 1520 2 1820
3 1550 3 1850
4 1460 4 1710
4 1 1510 12 1 1770
2 1560 2 1850
3 1580 3 1880
4 1490 4 1750
5 1 1540 13 1 1790
2 1580 2 1860
3 1600 3 1910
4 1530 4 1770
6 1 1590 14 1 1810
2 1670 2 1900
3 1690 3 1940
4 1580 4 1790
7 1 1610 15 1 1830
2 1680 2 1930
3 1700 3 1960
4 1590 4 1810
8 1 1650 16 1 1850
2 1700 2 1970
3 1720 3 1990
4 1610 4 1830
Завдання видав : Кічор В.П. _____________
Завдання прийняла : ст. гр. ЕП-31 Тарнавська І. В.
Вступ
Управління розвитком підприємства можна розглядати як циклічний процес, що складається із пяти основних блоків: - діагностичний аналіз, під час якого вивчається стан підприємства внаслідок впливу внутрішніх та зовнішніх, контрольованих та неконтрольованих чинників;
- підготовка, прийняття та реалізація ділових настанов, цілей діяльності;
- стратегічне планування, яке передбачає формування відповідно до намічених цілей ієрархії стратегій і побудову обґрунтованої системи прогнозів і довгострокових планів розвитку підприємства;
- тактичне планування, яке передбачає розробку та реалізацію оперативних дій;
Реалізація стратегії розвитку підприємства передбачає побудову збалансованої системи прогнозів і планів на перспективу. Розвиток підприємства має бути прогнозованим і керованим. Персонал має знати, до яких цілей прагне підприємство, якими шляхами може відбуватися досягнення встановлених цілей, які завдання в загальній системі має виконувати кожен підрозділ і конкретний працівник.
Прогноз - науково обґрунтоване судження про можливий стан обєкта (підприємства) в майбутньому і (або) альтернативні шляхи і строки їх реалізації. Прогнозування розвитку підприємства - процес розробки прогнозів, що грунтується на наукових методах пізнання економічних явищ, наукове обґрунтування можливих якісних і кількісних змін стану підприємства в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.
Економічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку підприємства та економічних ресурсів, що забезпечують його динаміку, для виявлення найбільш імовірних й економічно ефективних варіантів довго -, середньострокових і поточних планів, обґрунтування основних напрямків економічної і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і здійснюваних заходів. Сучасні економічні умови вимагають максимального розширення фронту прогнозування, подальшого вдосконалення методології та методики розробки прогнозів. Чим вищий рівень прогнозування процесів розвитку підприємства, тим ефективнішими є процеси планування й управління на підприємстві. Однак не слід забувати про те, що прогноз має імовірнісний характер. Стратегічний аналіз та прогнозування сприяє зменшенню невизначеності середовища, дозволяє зорієнтуватися в оточенні й перейти до вибору варіантів дій у певній стратегічній перспективі.
Залежно від звязку (ступеня визначеності) між альтернативними планами дій, які є у розпорядженні менеджера, та наслідками їх реалізації використовують детерміновані і недетерміновані моделі обґрунтування рішень. У першому випадку результат однозначно визначається планом дій, а у другому - вибір одного із допустимих планів дій може приводити до кількох із множини можливих результатів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы