Прогнозування репродуктивних втрат і перинатальної патології у жінок з неплідністю в анамнезі - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л.Науковий керівник член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України”, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів доктор медичних наук, професор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний університет імені О. О. Захист дисертації відбудеться “01” квітня 2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.На нашу думку, у першу чергу, це стосується розробки методики прогнозування репродуктивних втрат і перинатальної патології у жінок з неплідністю в анамнезі. Метою дослідження було підвищення ефективності прогнозування репродуктивних втрат і перинатальної патології у жінок з неплідністю в анамнезі на основі вивчення клінічних, генетичних, доплерометричних, ендокринологічних, мікробіологічних особливостей, а також розробки найбільш ефективних прогностичних критеріїв. Для реалізації поставленої мети було запропоновано такі завдання: Провести оцінку клінічного перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження у жінок з неплідністю в анамнезі. Визначити роль генетичних, функціональних, ендокринологічних та мікробіологічних порушень в генезі розвитку репродуктивних втрат і перинатальної патології у жінок з неплідністю в анамнезі. Оцінити інформативність основних клінічних параметрів і результатів додаткових методів дослідження в аспекті розвитку репродуктивних втрат і перинатальної патології у жінок з неплідністю в анамнезі.На 1 етапі було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 100 жінок з різними формами і методами лікування неплідності, яких було розподілено на 2 групи: 1 група - 50 пацієнток, які завагітніли за допомогою різної медикаментозної і фізіотерапевтичної корекції, але без використання ДРТ; Особливо наочно це спостерігається при оцінці рівня бактеріального вагінозу (група 1 - 70,0 % і 2 - 84,0 %), запальних захворювань (група 1 - 62,0 % і 2 - 74,0 %), синдрому полікістозних яєчників (група 1 - 34,0 % і 2 - 56,0 %), патологічних змін шийки матки (група 1 - 32,0 % і 2 - 42,0 %) і перенесених гінекологічних операцій (група 1 - 28,0 % і 2 - 58,0 %). При цьому, варто виділити високу частоту артифіційних (група 1 - 42,0 % і 2 - 30,0 %) і мимовільних абортів (група 1 - 34,0 % і 2 - 36,0 %), що і обумовило значний рівень репродуктивних втрат у пацієнток обох підгруп (група 1 - 38,0 % і 2 - 44,0 %). Отримані нами результати після 20 тижнів вагітності вказують на високу частоту різних ускладнень, серед яких переважали плацентарна недостатність (ПН) (група 1 - 53,3 % і 2 - 66,7 %), гестаційна анемія (група 1 - 48,9 % і 1 - 50,0 %), загроза передчасних пологів (група 1 - 40,0 % і 1 - 45,2 %) і прееклампсія (група 1 - 20,0 % і 2 - 23,8 %). Це підтверджується зниженням числа лакто-(контрольна група - 95,0 %; група 1 - 66,0 % і 2 - 68,0 %) і біфідобактерій (контрольна група - 75,0 %; група 1 - 62,0 % і 2 - 60,0 %), а також молочнокислих стрептококів (контрольна група - 60,0 %; група 1 - 44,0 % і 1 - 46,0 %) з одночасною появою тільки в 1 і 2 групах таких мікроорганізмів, як ешерихії (група 1 - 10,0 % і 1 - 12,0 %); протей (група 1 - 8,0 % і 2 - 10,0 %); гриби роду Candida (група 1 - 14,0 % і 2 - 16,0 %); молекути (група 1 - 10,0 % і 2 - 14,0 %) і хламідії (група 1 - 12,0 % і 2 - 14,0 %).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання - підвищення ефективності прогнозування репродуктивних втрат і перинатальної патології у жінок з неплідністю в анамнезі з використанням клінічних, генетичних, доплерометричних, ендокринологічних, мікробіологічних методів дослідження та розробки найбільш ефективних прогностичних критеріїв. У жінок з неплідністю в анамнезі має місце порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, що характеризується гемодинамічними змінами (посилення кровоплину в артерії пуповини, середньо-мозковій артерії і маткових артеріях) та дисгормональними порушеннями (зниження вмісту естріолу і прогестерону), починаючи з 18-20 тижнів вагітності, які зберігаються протягом всього гестаційного періоду. Вагітність у жінок з неплідністю в анамнезі супроводжується порушенням мікробіоценозу статевих шляхів, які починаються з 8-10 тижнів вагітності у вигляді зниження числа лакто-і біфідобактерій, молочнокислих стрептококів при одночасній появі умовно-патогенної і патогенної мікрофлори: ешерихій, протею, грибів роду Candida, молекути і хламідій та мають місце на протязі вагітності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ