Прогнозування, рання діагностика та профілактика тяжких форм прееклампсії - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукДисертація присвячена удосконаленню методів ранньої діагностики і прогнозування прееклампсії, зниженню частоти розвитку її тяжких форм, перинатальної захворюваності та смертності на основі розробки нових патогенетично обґрунтованих підходів до профілактики даного ускладнення вагітності, заснованих на диференційованій оцінці імунологічних і гемодинамічних порушень у вагітних групи високого ризику. Імунологічні дослідження довели, що показник комплексної сенсибілізації до фетальних антигенів змінюється з 28 тижнів вагітності, при прееклампсії легкого ступеня складає - 0,17±0,04, середнього ступеня - 0,22±0,03, тяжкого ступеня - 0,29±0,05 і має помірну кореляційну залежність зі ступенем важкості прееклампсії (r=0,69 при P<0,05). Ранньою ознакою порушень периферичної гемодинаміки при прееклампсії було підвищення залишкового тиску, достатнього для гломерулярної фільтрації (46,73±3,44 - при прееклампсії легкого, 51,49±4,29 - середнього, 57,67±3,32 - тяжкого ступеня). Індекс кореляції зі ступенем тяжкості прееклампсії склав: r= 0,80 при P<0,05.У кожної пятої дитини, яка народилась від жінки з прееклампсією, виникають порушення фізичного та психоемоційного розвитку, значно збільшується захворюваність у малюковому та дитячому віці (Кулаков В.И., 1999). На сьогодні існує близько 40 теорій виникнення прееклампсії, більшість яких переважно ґрунтуються на наявності імунологічних та судинних порушень (Chaouat G., 2003; Redman C.W.G., 2003; Sibai B.M., 2005). Разом з тим, існуючі методи діагностики використовуються переважно при наявності симптомів прееклампсії у третьому триместрі вагітності. Виявити особливості гемодинаміки в системі мати-плацента-плід у вагітних групи високого ризику розвитку прееклампсії протягом вагітності. Вперше проведено комплексне вивчення імунологічних та гемодинамічних змін у вагітних, які входять до групи високого ризику розвитку прееклампсії, що дозволило визначити ранні діагностичні критерії прееклампсії (показник комплексної сенсибілізації до фетальних антигенів плаценти, печінки й нирок, імунорегуляторний індекс хелпери/супресори, залишковий тиск, який достатній для гломерулярної фільтрації, індекс резистентності маткової артерії), які можна виявити до появи клінічних симптомів прееклампсії.До груп порівняння віднесли 91 вагітну з високим ризиком розвитку прееклампсії, які в залежності від величини імуно-гемодинамічного індексу були розділені на дві групи. У групу І увійшли 59 вагітних c високим ризиком розвитку прееклампсії (імуно-гемодинамічний індекс був нижче граничної величини 0,75). У групу ІІ увійшли 32 вагітних з низьким ризиком розвитку прееклампсії (імуно-гемодинамічний індекс був вище за 0,75). У залежності від виду профілактики жінки групи І були розділені на дві підгрупи: підгрупу ІА склала 31 вагітні, яким проводилася профілактика прееклампсії відповідно до загальноприйнятої методики (накази № 620 і № 676 МОЗ України), у підгрупі ІВ 28 вагітних окрім загальноприйнятої методики профілактики прееклампсії, отримували антигомотоксичні препарати (плацента композитум та енгістол). Значна кількість вагітних, які входять до групи високого ризику розвитку прееклампсії, страждали захворюваннями серцево-судинної системи: гіпертонічна хвороба у вагітних в основній групі й у групі порівняння відзначалася в 24,6 % і в 23,1 % випадків відповідно; вегето-судинна дистонія за гіпертензивним типом зустрічалася в 9,6 % і в 10,9 % випадків відповідно; варикозна хвороба - в 11,8 % і в 9,9 % випадків відповідно.На підставі вивчення клінічного, імунологічного й гемодинамічного статусів у вагітних, що належать до групи високого ризику з розвитку прееклампсії й виведення математичної моделі прогнозування розвитку прееклампсії різного ступеня тяжкості удосконалені схеми діагностики та профілактики, які дозволили знизити частоту і тяжкість прееклампсії, перинатальну захворюваність й смертність. Доведено, що прееклампсія розвивається у 15-22 % вагітних і зумовлює до 30-50 ‰ випадків перинатальної смертності, а факторами ризику розвитку даного ускладнення вагітності є хронічна артеріальна гіпертензія (28,6% при прееклампсії тяжкого ступеня), надлишкова маса тіла (17,7%), тяжка прееклампсія в анамнезі (14,2 %), бронхіальна астма (12,4 % при прееклампсії тяжкого ступеня), захворювання щитоподібної залози (11,2 % при прееклампсії тяжкого ступеня), цукровий діабет (9,5% при прееклампсії тяжкого ступеня); самовільні аборти в анамнезі (12,7%) і запізнілий початок місячних (49,5%). Встановлено, що прогностично інформативним є показник комплексної сенсибілізації вагітних до антигенів плаценти, печінки, нирок, який змінюється з 28 тижнів вагітності та при прееклампсії легкого ступеня складає 0,17±0,04, середнього ступеня - 0,22±0,03, тяжкого ступеня - 0,29±0,05 і має помірну кореляційну залежність зі ступенем тяжкості прееклампсії (r=0,69 при P<0,05).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ