Прогнозування, рання діагностика та лікування невиношування вагітності - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України Жарких Анатолій Васильович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та репродуктивної медицини, завідувач Коломійцева Антоніна Георгієвна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення патології вагітності та пологів, завідувач член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. акад. Богомольця МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології № 1, завідувач Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології, м.Загроза переривання вагітності - ускладнення вагітності, що найчастіше трапляється, а невиношування - одна з основних причин перинатальної захворюваності та смертності (А.Я. Застосування електроенцефалографії (ЕЕГ) для винесення судження про психофізичну адаптацію вагітних і породіль дає змогу виявити закономірні зміни в стані головного мозку при фізіологічному й патологічному перебігу вагітності, що не діагностуються іншими методами на початковому етапі (А.С. Відхилення від “норми вагітних” неминуче призводить до зриву адаптаційних механізмів і розвитку різних ускладнень вагітності (Н.В. З вищезазначеного виходить, що розробка нових критеріїв прогнозування і ранньої діагностики НВ на основі комплексного оцінювання стану центральної і вегетативної нервової системи, гормонально-метаболічних показників у вагітних і застосування в комплексному лікуванні невиношування магнійвмісного мінералу бішофіт є актуальною, що й зумовило вибір теми дослідження. Удосконалити методи профілактики і лікування невиношування вагітності з використанням піхвових супозиторіїв з бішофітом і оцінити клінічну ефективність розробленого комплексного лікування невиношування вагітності на перебіг і результат вагітності.Обстежено 278 жінок, з них 256 вагітних і 22 здорові невагітні жінки-донори. Всі обстежувані жінки були поділені на три групи: I група (основна) - 191 жінка із загрозою переривання вагітності, II група (контрольна) - 65 здорових вагітних, III група - 22 здорові невагітні жінки-донори. Під час зарахування жінок на стаціонар або звернення до жіночої консультації проводилися дослідження: клінічний аналіз крові, коагулограма, біохімічні показники крові, група і резус-приналежність крові, дослідження на TORCH-інфекції методом полімеразної ланцюгової реакції й імуноферментного аналізу, клінічний аналіз сечі, дослідження мазків (кольпоцитологічне, на флору), бакпосів з цервикального каналу на флору і чутливість до антибіотиків. Коефіцієнт представленості альфа-ритму у жінок цієї групи був зареєстрований 50% і більше, що відповідає нормі, дифузна повільнохвильова активність не спостерігалася. Зміни парадоксального характеру при проведенні функціональних проб з розплющенням очей і світлостимуляцією спостерігалися у 12 (23,53%) жінок, після проби з гіпервентиляцією - у 19 (37,25%) жінок із загрозою переривання вагітності.У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке виявляється в розробці нових критеріїв прогнозування, ранньої діагностики, удосконаленні методів профілактики та лікування невиношування вагітності на основі дослідження стану центральної і вегетативної нервової системи, метаболізму гормонів фето-плацентарного комплексу, вмісту магнію в сироватці крові, що дає змогу знизити частоту невиношування у вагітних групи високого ризику. У жінок із загрозою переривання вагітності зафіксовані зміни в центральній і вегетативній нервовій системі, що виявляється у перенапруженні адаптаційних процесів в організмі. Зміни в центральній нервовій системі при невиношуванні вагітності виявляються дисфункцією стовбурових структур рострального рівня (зниженням коефіцієнта представленості альфа-ритму в 58,82% жінок, наявністю в структурі альфа-активності дифузно представлених повільних хвиль тета-діапазону в 100,0%, появою низькоамплітудного високочастотного машиноподібного ритму у 25,49%, альфаподібної активності в каудальних і центральних відділах мозку - у 11,76%, дифузної дезорганізації біоелектричної активності мозку - у 11,76% і парадоксальних реакцій при проведенні функціональних проб - у 58,82%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ