Прогнозування наслідків вогнепальних поранень черепа і головного мозку - Автореферат

Академія медичних наук України Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Шупика МОЗ України, Республіканській нейрохірургічній лікарні МОЗ Азербайджанської Республіки, м. Науковий керівник доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Поліщук Микола Єфремович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри нейрохірургії, Заслужений діяч науки і техніки України Ромоданова АМН України, завідувач відділення нейрохірургії дитячого віку, Лауреат Державної премії України доктор медичних наук Данчин Олександр Георгійович, Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України, начальник клініки нейрохірургії та неврології, Головний нейрохірург МО України, полковник медичної служби З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України (04050, м.Вогнепальні поранення черепа і головного мозку в мирний час зустрічаються рідко. Частота вогнепальних поранень голови складає більше 5% усіх вогнепальних поранень. У мирний час потерпілі з вогнепальним пораненням черепа і головного мозку складають незначний відсоток хворих, що знаходяться на лікуванні в нейрохірургічних і нейротравматологічних відділеннях. Велика увага приділяється питанням первинної хірургічної обробки рани, розглядаються ускладнення при вогнепальних пораненнях черепа і головного мозку (Б.В. Вищевикладене обумовлює наукову актуальність і практичну значимість досліджень, присвячених вивченню прогнозування наслідків вогнепальних поранень черепа і головного мозку в залежності від характеру поранення, важкості стану хворих, особливостей надання кваліфікованої медичної і спеціалізованої допомоги потерпілим з вогнепальними пораненнями черепа і головного мозку, отриманими у мирний час або у локальних військових конфліктах.Хворі, що одержали вогнепальні поранення черепа і головного мозку поступили в Республіканську Нейрохірургічну лікарню в різний термін після поранення: протягом першої доби - 153 поранених (68,97%), від 2 до 3 доби - 34 поранених (15,76%) і після 3 діб - 35 поранених (15,27%). Спостереження над потерпілими з вогнепальними пораненнями показують, що не завжди є повна відповідність між поширеністю ушкодження черепа і мозку та клінічним станом потерпілого: У 130 (58,5%) хворих спостерігали відповідність важкості стану хворого, поширеності ушкодження мозку; Поранених розділили на три групи: 1) Вогнепальні поранення мяких тканин голови - 31 спостереження, 2) Непроникаючі вогнепальні поранення черепа - 20 спостережень, 3) Проникаючі вогнепальні поранення черепа і головного мозку - 171 спостереження. Клінічна картина при пораненні мяких тканин голови була незначною: у 30% хворих (10 спостережень) відзначалася втратою свідомості; у 25 хворих була загальномозкова симптоматика, котра свідчила про наявність черепномозкової травми: головний біль, переважно в місці поранення, загальна слабкість, нездужання. З них у 5 хворих виявлено інтракраніальну гематому, в 2 спостереженнях - виражений набряк паренхіми головного мозку, у 5 хворих - локальні вогнища забоїв головного мозку.Вогнепальні поранення черепа і головного мозку бувають як у воєнний, так і в мирний час. Кульові поранення внаслідок особливих балістичних властивостей кулі частіше бувають проникаючими, викликають значні ушкодження головного мозку і характеризуються важким станом хворих. На етапі кваліфікованої медичної допомоги первинна хірургічна обробка вогнепальних ран черепа і головного мозку проводиться не в повному обсязі, що часто (у 59%) вимагає повторного хірургічного втручання в спеціалізованих нейрохірургічних стаціонарах. Ускладнення в гострому і ранньому періоді вогнепальних поранень черепа і головного мозку неінфекційного характеру (гематома, набряк мозку, лікворея) зустрічаються у 31,1% хворих. Наслідки лікування хворих з вогнепальними пораненнями черепа і головного мозку залежать від характеру і ступеню важкості поранення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ