Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві - Контрольная работа

Ціль і задачі цивільної оборони - навчити діям у надзвичайних ситуаціях: вмінню визначити засоби захисту населення, основам організації і проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, засобам, підвищення стійкості роботи обєктів господарської діяльності. Надзвичайна ситуація (НС) - це порушення умов життя і діяльності людей на обєкті чи території, заподіяне аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією і т. ін., що привело чи може привести до людських чи матеріальних втрат.Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР на обєкті, фізичних і токсичних властивостей, умов збереження, метеоумов і рельєфу місцевості. На глибину поширення СДОР і на їхню концентрацію в повітрі значно впливають вертикальні потоки повітря. Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери: інверсію, ізотермію і конвекцію. Інверсії в приземному шарі повітря найчастіше утворюються в безвітряні ночі в результаті інтенсивного випромінювання тепла земною поверхнею, що приводить до охолодження як самої поверхні, так і прилягаючого шару повітря. Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначений за даними прогнозу погоди і з допомогою графіка (рис.Орієнтовна оцінка можливих наслідків вибуху можна робиться по величині надлишкового тиску, що виникає в обємі виробничого приміщення по ОНТП 24-86 [1]. Для горючих газів, пари ЛЗР і ГР, що складаються з атомів H, O, N, Cl, F, Br, J, надлишковий тиск визначається по формулі: , де Рмакс - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші в замкнутому обємі; визначається експериментально чи по довідковим даним, при відсутності даних допускається приймати рівним 900 КПА; z - частка участі пального у вибуху; допускається приймати по табл.3; Надлишковий тиск вибуху для горючого пилу визначають за формулою (2.1); при відсутності даних z приймається рівною 0,5. Розрахунок надлишкового тиску вибуху для речовин і матеріалів, здатних вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем чи повітрям проводять за формулою (2.1), приймаючи z = 1.Пожежа - це неконтрольоване горіння, що приводить до матеріального збитку і створює небезпеку для життя людей. На виникнення і поширення пожеж впливають, головним чином, такі фактори: вогнестійкість будинків і споруджень; пожежна небезпека виробництва; щільність забудови; метеоумови та ін. Вогнестійкість будинків і споруджень визначається займистістю їхніх елементів і вогнестійкістю основних конструкцій. Їх можна характеризувати таким чином: I і II ступені - будинки та спорудження, в яких всі основні конструкції виконані з негорючих матеріалів; причому аналогічні конструкції у будинків I ступеня мають більшу межу вогнестійкості;Під стійкістю роботи промислового обєкта розуміють здатність обєкта випускати установлені види продукції в умовах НС, а також пристосованість цього обєкта до відновлення у випадку ушкодження. Аналізують стійкість і уразливість елементів обєкта в умовах НС, а також оцінюють небезпеку виходу з ладу чи руйнування елементів або всього обєкта в цілому. На цьому етапі аналізують: - надійність установ і технологічних комплексів; На стійкість обєкта впливають метеоумови району, рельєф місцевості, характер забудови території, суміжні виробництва, що оточують обєкт, транспортні магістралі, природні умови прилягаючої місцевості (лісові масиви - джерела пожеж, водяні обєкти - джерела повеней і т.ін.).

ЗМІСТ

Вступ

1. Прогнозування можливих НС на виробництві

1.1 Оцінка зон впливу СДОР при розгерметизації ємкостей і сосудів

1.2 Оцінка зон впливу вибухових процесів

1.3 Оцінка пожежонебезпечних зон

2. Стійкість обєкта і шляхи її підвищення

Література

1. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М.:ВНИИПО, 25 с.

2. Охрана труда в химической промышленности/ Г.В.Макаров и др.-М.: Химия, 1989.- 496 с.

3. Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлова П.П., Пролыгин В.А., Сидоренко Н.А. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. - К.: Высшая школа, 1989. - 287 с.