Прогнозування масштабів радіоактивного зараження - Лабораторная работа

Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися внаслідок аварії на 3 год. після аварії. Визначити еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі: (т) де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (табл.1). Визначити глибину зони зараження первинною Г1 (вторинною - Г2) хмарою, в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості повітря. Отримане значення Гп порівняти з максимально можливим значенням глибини перенесення повітряних мас, яка визначається за формулою: , км, де N - час від початку аварії, год.; Час підходу зараженого повітря до обєктів, які попадають в зону зараження визначити за формулою: ti = Li / V, год., де Li - відстань від і-го обєкта, де відбулася аварія до найближчих населених пунктів в напряму розповсюдження хмари, км (провести вимірювання по карті №1 з врахуванням масштабу); V - швидкість переносу попереднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (табл.4).У міру прибуття до цих робіт беруться підрозділи рятувальних служб і спеціалізовані невоєнізовані формування. за сигналом оповіщення: населення вдягає засоби захисту органів дихання (табельні або найпростіші) і виходить із зони зараження в зазначений район; У першочерговому порядку організовується розвідка, що встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження нею території і повітря, стан людей у зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок поширення забруднення. На виході із зон зараження організовується санітарна обробка населення і о. с. формувань, дегазація транспорту та майна. ці роботи проводяться ПУСО, СОП і СЗТ. Люди, що проживають поблизу ХНО, за сигналом оповіщення повинні вдягти дітей, надіти протигази, закрити вікна, відключити електронагрівальні і побутові прилади, газ, погасити вогонь у печах, взяти необхідне та теплий одяг (триденний запас продуктів, що не псуються), попередити сусідів, швидко, але без паніки вийти із житлового масиву у вказаному напрямку чи в бік перпендикулярний до напрямку вітру, на відстань не менше 1,5 км від попереднього місця перебування, де і чекати подальших розпоряджень. зона зараження отруйна речовина Усі сховища мають коефіцієнт послаблення радіації Кпосл = 1000. крім того, на території заводу є три підвали під промисловими будівлями, які пристосовані під протирадіаційні сховища і мають Кпосл = 50, загальна їх місткість N9 чол., в тому числі: - під будівлею гаражу на N10 чол;Променева хвороба в результаті такого вибуху ні в кого не виникне, так як доза випромінювання досить мала.

Якщо виникла аварія чи є загроза її виникнення, необхідно негайно, відповідно до діючих планів, здійснюється оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу. Населенню даються вказівки про порядок поводження. Про аварію керівник обєкта або черговий диспетчер доповідає начальнику ЦО міста, області.

Обслуговуючий персонал, відповідно до діючих на обєкті інструкцій, вживає заходи захисту з ліквідації чи локалізації аварії. У міру прибуття до цих робіт беруться підрозділи рятувальних служб і спеціалізовані невоєнізовані формування. за сигналом оповіщення: населення вдягає засоби захисту органів дихання (табельні або найпростіші) і виходить із зони зараження в зазначений район;

о. с. органів керування збирається у пунктах керування;

о. с. підрозділів рятувальних служб прибуває до місця аварії.

У першочерговому порядку організовується розвідка, що встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження нею території і повітря, стан людей у зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок поширення забруднення. Розвідка ведеться розвідувальними підрозділами газорятувальної служби і спеціалізованих формувань.

Після проведення розвідки й ухвалення рішення починається організоване ведення рятувальних робіт.

На виході із зон зараження організовується санітарна обробка населення і о. с. формувань, дегазація транспорту та майна. ці роботи проводяться ПУСО, СОП і СЗТ. Заражений одяг збирається для дегазації чи знищення.

Робітники та службовці, почувши сигнал оповіщення, повинні негайно надягти ЗІЗ, насамперед ізолюючі та промислові протигази. Потім персонал укривається в підготовлених сховищах або виходить із зони зараження.

Люди, що проживають поблизу ХНО, за сигналом оповіщення повинні вдягти дітей, надіти протигази, закрити вікна, відключити електронагрівальні і побутові прилади, газ, погасити вогонь у печах, взяти необхідне та теплий одяг (триденний запас продуктів, що не псуються), попередити сусідів, швидко, але без паніки вийти із житлового масиву у вказаному напрямку чи в бік перпендикулярний до напрямку вітру, на відстань не менше 1,5 км від попереднього місця перебування, де і чекати подальших розпоряджень. зона зараження отруйна речовина

Розрахункове завдання 2

Прогнозування масштабів радіоактивного зараження місцевості

Комплексне завдання по оцінці радіаційної обстановки на машинобудівному заводі

Машинобудівний завод розташований на північно-східній окраїні м. Дністровська і відноситься до підприємств, які продовжують свою діяльність у воєнний час. За характером технологічного процесу працює цілодобово. Загальна кількість працівників та службовців дорівнює N1 чол.

На території заводу є шість сховищ промислового типу із загальною місткістю N2, в тому числі: - під будинком заводоуправління на N3 чол.;

- під будинком ливарного цеху на N4 чол.;

- під будинком механічного цеху на N5 чол.;

- окремо в районі котельної на N6 чол.;

- окремо між електро- і механічними цехами на N7 чол.;

- окремо в районі цеху деревообробки на N8 чол.

Усі сховища мають коефіцієнт послаблення радіації Кпосл = 1000. крім того, на території заводу є три підвали під промисловими будівлями, які пристосовані під протирадіаційні сховища і мають Кпосл = 50, загальна їх місткість N9 чол., в тому числі: - під будівлею гаражу на N10 чол;

- під будівлею електроцеху на N11 чол.;

- під будівлею цеху деревообробки на N12.

Усі цехи заводу - одноповерхові будівлі промислового типу, а заводоуправління і конструкторське бюро - триповерхові цегляні будинки.

Тактична обстановка. В час Т у результаті нанесення противником ядерного удару або ядерного вибуху на АЕС відбулося радіоактивне зараження міста, території заводу та місцевості. Будівлі заводу отримали середні і частково слабкі руйнування. Є окремі вогнища пожеж. Рівні радіації вказані на планах 2-3 у відповідних точках, перераховані на 1 год. після вибуху. розвязування: 1. Проставляємо на карті № 2 біля відповідних точок 1-15 рівні радіації згідно варіанта №5.

2. Розбиваємо територію підприємства на 3 ділянки так, щоб рівні радіації в точках ділянки відрізнялися одна від одної не більше ніж на 20-30 Р/год. Поділення території підприємства на ділянки заключається в тому, що той чи інший обєкт (цех, сховище та ін.) повинен бути віднесений до відповідної ділянки. Це необхідно для того, щоб при вводі формувань рятувальної служби на територію підприємства для рятування працівників, люди не отримали дозу радіації більш встановлених допустимих значень. Тому введення формувань буде проводиться в чітко встановлений час відповідно графіку вводу формувань на територію підприємства.

3. Розраховуємо середній рівень радіації на ділянці:

Роі - рівень радіації у відповідній точці і ділянки, n1 - кількість точок на ділянці, j - номер ділянки

= = 50

= = 142

= = 156

Радіоактивне зараження території обєкта в осередку ядерного ураження може серйозно вплинути на організацію та проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. З одного боку, передбачене введення формувань в зони сильного та небезпечного зараження може призвести до ураження особового складу. З другого боку, переоцінка ступеня небезпеки радіоактивного зараження призведе до того, що допомога, на яку будуть чекати працівники та службовці у завалених сховищах, може бути несвоєчасною.

Очевидно, що при оцінці впливу радіоактивного зараження на проведення рятувальних робіт необхідно спочатку виходити з інтересів виконуваного завдання і одночасно вживати усіх необхідних заходів по забезпеченню безпеки особового складу формувань. До таких заходів слід віднести позмінну організацію робіт, суворий контроль за отриманими дозами опромінення, використання засобів індивідуального захисту та захисних властивостей будинків, споруд, транспортних засобів, які уціліли, своєчасне проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки.

Час введення формувань на обєкти для проведення рятувальних робіт залежить не тільки від рівнів та встановленої дози опромінення, але й від тривалості роботи зміни.

У кожному конкретному випадку начальник цивільної оборони та його штаб встановлюють тривалість роботи першої та наступних змін, їх склад не тільки на основі оцінки рівнів радіації, але й урахуванням умов перебування працівників та службовців, які знаходяться у завалених сховищах і в інтересах рятування яких вводяться сили цивільної оборони в осередок ураження.

4. Розробляємо графік вводу та позмінної роботи формувань на кожну ділянку території підприємства по табл.8 з врахуванням . Треба перетворити проміжок часу в долях години в астрономічний час (в годинах та хвилинах) шляхом переведення часу, який наведено в табл.2 в долях години в час в годинах та хвилинах, враховуючи що 0,1 години = 6 хв. та додаванням до цього часу вибуху Т.

Т = 6,45

Цей графік буде мати вигляд наступної таблиці: Ділянка Pj0сер Зміни

1 2 3 4 5 6 7 8

№ 1 129 1715 1915 2145 0051 0445 939 1557

№ 2 142 0130 2157 0021 0309 0623 1039 1439 2133

№ 3 156 1957 2157 0021 0309 0623 1039 1439 2133

5. Визначимо кількість працівників, які знаходяться на ділянці окремо у підвалах або ПРС (протирадіаційних сховищах). Якщо при поділення території підприємства на ділянки на якісь з них знаходяться декілька підвалів або ПРС, визначається сума людей в усіх підвалах або ПРС. Кількість людей в кожному підвалі або ПРС вказана відповідно до варіанту №2.

NI =300 300=600 чол.

NII =300 300 300 1200 чол.

NII =100 50 чол.

NIII =1000 чол.

NIII =50 чол.

6. Визначимо дозу радіації, яку отримують працівники підприємства під час знаходження у ПРС Д1 окремо для людей які знаходяться у підвалах та ПРС, з врахуванням Кпосл по кожній ділянці, за формулою: , де - рівень радіації на поверхні (на території підприємства), який діє на працівників під час їх знаходження у сховищах. Враховує нелінійний характер зниження рівня радіації на поверхні. t1 - час знаходження людей в сховищах (проміжок часу від моменту аварії Т до моменту виходу людей зі сховища та посадки у транспортний засіб).

Кпосл - коефіцієнт послаблення радіаційного випромінювання: для ПРС Кпосл =1000, для підвалів, обладнаних під сховище Кпосл =50. i - індекс, який означає де знаходились працівники в ПРС i = 1000 або підвалах i = 50. k - номер ділянки.

РІМАХ=129/2=64,5 ТІ=10,5

РІІМАХ=142/2=71 ТІІ=13,2

РІІІМАХ=156/2=78 ТІІІ =13,2

64,5 * 10,5

Д10001-І= =0,677

1000

71 * 13,2

Д10001-ІІ= =0,937

1000

78 * 13,2

Д10001-ІІІ= =1,029

1000

71*13,2

Д501-ІІ= =18,74

50

78*13,2

Д501-ІІІ= =20,59

50

7. У ряді випадків при вирішенні подібного роду завдань необхідно розраховувати дози опромінювання, які отримають люди при пересуванні із сховищ до транспортних засобів. Це слід зробити тоді, коли транспортні засоби не можуть підійти безпосередньо до сховищ і пересування на відкритій місцевості займає декілька хвилин і більше.

Визначити дозу радіації Д2, яку отримують працівники під час посадки у транспортний засіб, по кожній ділянці одночасно для усіх працівників, які знаходяться у підвалах та ПРС на ділянці (під час виходу зі сховища в момент знаходження на відкритій місцевості - Кпосп = 1).

де Pt - рівень радіації на місцевості на момент виходу працівників з ПРС.

У наслідок розпаду радіоактивних речовин з часом відбувається зменшення рівнів радіації. Рівні радіації, які були виміряні в різні проміжки часу після ядерного вибуху, перешкоджають вирішенню завдань по оцінці радіаційного стану. Тому у багатьох випадках виникає необхідність перерахування значень рівнів радіації з одного часу на інший.

К1 - коефіцієнт перерахування, який показує в скільки разів зменшується рівень радіації за визначений проміжок часу, який минув після аварії - час t1 для відповідної ділянки підприємства та часу скінчення роботи відповідної зміни рятувальної служби чисельник дробі в стовпчику відповідної зміни. t2 - 1\12 год - час посадки людей у транспортний засіб.

КІ=17,77, КІІ = 23,73, КІІІ = 23,73

РІ t= 129/17,77=7,25

РІІ t= 142/23,73=5,98

PIIIT= 156/23,73=6,57

Д2-І= 7,25*1/12=0,60

Д2-ІІ= 5,98*1/12=0,49

Д2-ІІІ= 6,57*1/12=0,55

8. Визначимо дозу радіації, яку отримують працівники під час переміщення в транспортних засобах по зараженій місцевості Д3 за формулою:

де Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації транспортними засобами, які використовуються для евакуації працівників. Кпосл = 2 - для автомобілів та автобусів. t3 = S/v - час проїзду транспортних засобів по зараженій місцевості.

S - шлях руху транспортних засобів по вибраній наймеш зараженій ділянці (відповідно наведеним рівням радіації в точках А-0 та населених пунктах в табл.9 на карті № 3).

S = n3 ·10км 50.80км n3 - кількість відрізків довжиною 1 см, відкладених по карті від м. Дністровськ до краю карти у виїзду з території по вибраному найменш зараженому шляху, пересування транспортної колони. v = 40 км/год. - середня швидкість руху транспортної колони з працівниками.

- рівень радіації на місцевості на момент проїзду транспортною колонною середини шляху. tcep = t3/2 час виїзду колони з території підприємства м. Дністровськ з відповідної ділянки (графік вводу формувань)

К2 - коефіцієнт перерахування радіації (табл.7), який показує в скільки разів зменшується рівень радіації за час, який минув з моменту аварії Т до моменту проїзду колоною середини шляху тсер.

- рівні радіації у точках А-0 та населених пунктах на вибраному шляху пересування транспортної колони. n2 - кількість точок та населених пунктів на шляху перевезення.

S =21*10 80=290 км t3 = 290/40= 7,25

TCEPI = t3/2=7,25/2 33,2=36,83

TCEPII = t3/2=7,25/2 38=41,63

TCEPIII = t3/2=7,25/2 38=41,63

=203,33

К2 І = 76,17; К2 ІІ = 88,69; К2 ІІІ = 88,69

= 2,67

= 2,29

= 2,29

Д3-І = 2,67*7,25/2=9,68

Д3-ІІ = 2,29*7,25/2=8,3

Д3-ІІІ = 2,29*7,25/2=8,3

9. Усі розрахункові дози Д1, Д2 та Д3 занесемо у зведеній таблиці та розрахуємо сумарну дозу ?Д.

№ ділянки Д1 Д2 Д3 ?Д

1 0,677 0,6 9,68 10,957

2 0,937/18,74 0,49 8,3 9,727/27,53

3 1,029/20,59 0,55 8,3 9,879/29,44Променева хвороба в результаті такого вибуху ні в кого не виникне, так як доза випромінювання досить мала. Найменше постраждають ті люди, які знаходилися у протирадіаційних сховищах, а не ті, що перебували у підвалах.

Найважливішим напрямком у підвищенні надійності захисту є завчасне розгортання будівництва захисних споруд. У місцях можливого радіаційного ураження необхідно збудувати більше протирадіаційних сховищ, а також збільшити тривалість роботи першої та наступних змін або збільшити їх склад.

1. Гостюшин А.В. Энциклопедия экстремальных ситуаций. - М., 1996.

2. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Цивільна оборона" / Укл. О.С. Кожемякін, В.Л. Цікановський О.В. Бикова. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - 23 с.

Размещено на