Прогнозування карієсрезистентності емалі на основі одонтогліфіки перших нижніх постійних молярів - Диссертация

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГОНауковий керівник: кандидат медичних наук, професор Кухта Степан Йосифович, професор кафедри терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, завідувач кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені акад. доктор медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна, завідувач кафедри стоматології дитячого віку Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України. Захист відбудеться “7” червня 2002 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському державному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету ім.Зменшення приросту карієсу зубів у дітей, яке спостерігається за останні 20 років, стосується більше гладких поверхонь зубів; жувальні поверхні молярів і надалі залишаються місцем підсиленого каріозного ураження (Патерсон Р.А. та співавт., 1995; Маслак Е.Е. та співавт., 1996; Флюнт І.І. Загальновизнана фторпрофілактика дає зниження приросту переважно апроксимального і пришийкового карієсу, натомість є менш ефективною щодо жувальних поверхонь молярів, бо спричиняє відкладання фториду кальцію лише на периферії борозни, глибші ж ділянки при цьому залишаються слабомінералізованими і схильними до карієсу (Кисельникова Л.П., Леонтьев В.К. Тому опрацювання та наукове обґрунтування ранніх, зокрема, клінічних методів прогнозування резистентності емалі до карієсу на початковій стадії прорізування постійних зубів залишається актуальною проблемою. Вивчення і пошук експериментальних, морфологічних та клінічних доказів поставили питання про роль морфологічних особливостей жувальних поверхонь перших нижніх постійних молярів (ПНПМ) у розвитку фісурного карієсу, про специфіку дозрівання фісур і ямок при різних одонтогліфічних візерунках та гігієну порожнини рота і можливості клінічного застосування ОГ в організації ранньої профілактики карієсу постійних зубів. Метою дослідження було опрацювання клінічного методу прогнозування резистентності емалі до карієсу ПНПМ для формування груп ризику до карієсу в ранній період прорізування перших постійних зубів та конкретизації показань і протипоказань до герметизації фісур, що підвищує ефективність місцевої профілактики фісурного карієсу.Зіставлення первинних і повторних моделей дозволило порівняти ОГ візерунки ПНПМ, в яких констатовано наявність карієсу або пломб з неураженими фісурним карієсом за період дослідження. Антропологічні параметри висоти горбків та кривизни жувальної поверхні інтактних і каріозних ПНПМ визначали на шліфах 60-ти моделей ПНПМ та їх фотографіях з найтиповішим для західного реґіону України “ 5” візерунком жувальної поверхні. У всіх дітей трьох груп визначали стан гігієни ротової порожнини за індексом Ґріна-Вермільйона, а також рівень мінералізації емалі жувальної поверхні прижиттєвими методами ЕП і ЛФ твердих тканин зуба (Леонтьев В.К., Иванова Г.И., Жорова Д.И., 1998; Lussi Вимірювання проводили у типових місцях виникнення карієсу: медіальній, центральній та дистальній ямках, лінґвальній та вестибулярній борозні через 1, 5 і 10 місяців після прорізування ПНПМ. Низький рівень мінералізації емалі реєстрували при максимальному значенні сили струму понад 20 МА, емаль жувальної поверхні, переважно без природного блиску, колір емалі всіх борозен білий або крейдоподібний, кінчик зонда затримується у 2-3 найглибших борознах.У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні прогнозування резистентності емалі ПНПМ до карієсу за тестом одонтогліфіки з метою підвищення ефективності профілактики карієсу фісур. Поставлені наукові завдання вирішено впровадженням у стоматологічну практику клінічного тесту одонтогліфіки - візуального критерію карієсрезистентності емалі, який ґрунтується на морфологічних особливостях рельєфу жувальних поверхонь ПНПМ. ПНПМ з “ 5” візерунком жувальної поверхні характеризуються двома точками злиття міжгорбкових борозен та складним рельєфом медіолінґвального горбка. “Y5” візерунок ПНПМ має три точки злиття міжгорбкових борозен. Горбкові борозни поглиблюють міжгорбкові у центральній та дистальній ямках і формують нерівне щілясте дно фісур.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ