Прогнозування фізичних і колекторських властивостей порід-колекторів та оцінка їх нафтогазонасиченості за сейсмоакустичними даними - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ХЕКАЛО ПЕТРО ІВАНОВИЧАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Робота виконана в Карпатському відділенні Інституту геофізики ім. Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Малицький Дмитро Васильович, завідувач відділу методів сейсмотектонічних досліджень Карпатського відділення Інституту геофізики ім. Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор Стародуб Юрій Петрович, завідувач кафедри цивільного захисту та компютерного моделювання екогеофізичних процесів Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України, м. Львів кандидат геолого-мінералогічних наук Куровець Ігор Михайлович завідувач відділу проблем нафтової геофізики Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, м.Автором, як одним із відповідальних виконавців, запропоновано новий підхід до вивчення механізму поглинання енергії пружних хвиль в гірських породах. Вперше отримано теоретичні залежності між пружними параметрами сухої і насиченої флюїдом породи та емпіричні залежності між її фізичними та колекторськими властивостями. На основі теоретико-експериментального аналізу геофізичних даних автору належить розробка критерію оцінки колекторських властивостей порід. В рамках виконання цієї теми автором був розроблений метод прогнозування фізичних і колекторських властивостей гірських порід і оцінки їх нафтогазонасиченості за теоретичними та емпіричними залежностями. На основі встановлених теоретичних і емпіричних залежностей та за сейсмоакустичними даними розроблено метод прогнозування фізичних і колекторських властивостей гірських порід та оцінки їх нафтогазонасиченості.А моделі Чеснокова-Зацепіна й Герасимова - відображають залежність від тиску в загальному вигляді, але механізм впливу тиску на параметри тріщинуватості і, відповідно, на фільтраційно-ємнісні властивості порід не визначають. Для подальшого дослідження фізичних і колекторських властивостей гірських порід в роботі було прийнято модель мікронеоднорідного середовища, з заданими ефективними модулями пружності, запропоновану Т.З.Вербицьким і О.С. Федоришиним. За цією моделлю отримано рекурентні співвідношення між пружними параметрами її, що дають можливість визначати в залежності від тиску ефективні модулі пружності, а також і швидкості поширення поздовжніх і поперечних хвиль в сухій породі через пружні параметри породи насиченої рідиною. Були використані швидкості поширення поздовжніх і поперечних хвиль в флюїдонасичених породах в залежноситі від тиску для визначення пружних модулів стиску-розтягу і зсуву в цих же породах. Було встановлено, що в породах, в яких проявляється анізотропія пружних властивостей, інтенсивно поглинається енергія поздовжніх і поперечних хвиль перпендикулярно шарам, а декременти загасання пружних хвиль не залежать від форми і розмірів середовища в якому поширюються ці хвилі.За теоретичним вивченням фізичних і колекторських властивостей гірських порід та за проведеним аналізом експериментальних даних по них дозволило отримати наступні основні науково-практичні результати: Прийнято нелінійну математичну модель гірської породи, яка має практичне значення для встановлення звязку між параметрами неоднорідності середовища та його пружними характеристиками при використанні обмежених лабораторних та геофізичних даних. Отримано за цією моделлю теоретичні співвідношення між пружними параметрами її, що дають можливість визначати в залежності від тиску ефективні модулі пружності, а також і швидкості поширення поздовжніх і поперечних хвиль в сухій породі через пружні параметри породи насиченої рідиною. В газонасичених породах інтенсивно поглинається енергія поздовжніх хвиль, а в флюїдонасичених - енергія поперечних хвиль. Поглинання енергії пружних хвиль в твердій фазі породи описано замкнутою лінією петлі пружного гістерезису у вигляді витягнутого еліпса. Автором отримано теоретичні залежності коефіцієнтів анізотропії швидкостей пружних хвиль від структури породи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ