Прогнозування, диференційний підхід до діагностики та корекції дисменореї - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.Захист дисертації відбудеться "12" лютого 2007 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. Дослідження характеристик маткових скорочень у жінок з дисменореєю встановило дискоординованість хвиль, зниження амплітуди та довжини, що порушує процеси відторгнення функціонального шару ендометрію під час менструації, призводить до підвищеного внутрішньоматкового тиску, та, як наслідок, больового синдрому під час менструації, під час овуляторного періоду скорочення є малоефективними, що порушує процеси транспортування яйцеклітини. В работе приведены результаты исследования факторов риска, причин и механизмов развития дисгормональных нарушений по типу первичной дисменореи, проявляющейся комплексом вегетативных, обменно-эндокринных, эмоционально-психических симптомов, представлены методы коррекции выявленных гормональных нарушений. Первую группу составили 47 женщин с первичной дисменореей, вторую - 62 женщины с первой внематочной беременностью, третью, контрольную, - 40 здоровых женщин.Прискорення життєвого темпу сучасного суспільства, погіршення екології, режиму харчування, праці та відпочинку викликають порушення механізмів адаптації і обумовлюють швидкий ріст дисгормональних порушень репродуктивної системи у жінок [Татарчук, Сольский Я.П., 2003]. Однак, в сучасних умовах зростає необхідність у створенні більш досконалої класифікації таких порушень, розробки єдиних схем діагностики та адекватної їх корекції. З позицій сучасної нейрофізіології поняття "дисменорея" включає весь спектр нейровегетативних, обмінно-ендокринних та психоемоційних відхилень, які супроводжують процес менструації. Які порушення елементів репродуктивної системи на різних її рівнях у жінок з дисменореєю мають місце і до яких наслідків вони можуть призвести в репродуктивному віці - питання, що залишаються надзвичайно актуальними дотепер, стали предметом вивчення в даній роботі. Тому, враховуючи мультифакторність даної патології, розуміння функціональних звязків репродуктивної системи та комплексне обстеження пацієнток з застосуванням інструментальних та гормональних методів дослідження, ретельне вивчення факторів ризику, дозволить нам більш раціонально підходити до діагностики та вибору адекватних схем корекції змін, що мають місце у кожному конкретному випадку.На першому етапі виконання роботи було ретроспективно проаналізовано 141 історію хвороб жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі з наступним вивченням факторів ризику розвитку дисменореї та супутніх дисгормональних порушень. На другому етапі дослідження проведено аналіз результатів комплексного клініко-лабораторного обстеження 149 жінок репродуктивного віку з проявами дисгормональних порушень. Першу групу склали 47 жінок віком від 16 до 35 років з порушенням менструального циклу за типом первинної дисменореї. В цій групі вивчалися особливості гормонального статусу жінок та вміст простагландинів в сироватці крові, а також виявлялися передумови для формування стійкої органічної гінекологічної патології на тлі існуючих функціональних розладів. Формування цієї групи мало на меті вивчення особливостей відновлення гормонпродукуючої функції яєчників та вміст простагландинів F2б та Е 2 після перенесеної позаматкової вагітності, динаміку проявів дисменореї, а також виявленя факторів ризику та можливих функціональних розладів, які могли зумовити формування даної патології.Так, в групі з дисменореєю ІМТ менше 20 визначено у 48,9% жінок, ІМТ більше 26 - 12,8% жінок. Протягом перших двох років надмірні менструації спостерігались у 72,3% жінок з дисменореєю, менструальний цикл тривалістю від 30 до 35 днів мали 55,3%, тривалістю від 24 до 26 днів - 14,9%. В групі з позаматковою вагітністю надмірні менструації спостерігались у 66%, незначні - у 6,5%, звичайні - у 43,5% жінок. Менструальний цикл тривалістю від 30 до 35 днів мали 51,6%, тривалістю від 24 до 26 днів - 8,1% жінок. В І групі 46,8% жінок використовували КОК з метою зменшення симптомів дисменореї, але в середньому термін прийому таблеток не перевищував 3 місяців, тому це не призвело до належного результату в лікуванні.В дисертації вирішено наукове завдання щодо вивчення факторів ризику, причин та механізмів розвитку дисгормональних порушень за типом первинної дисменореї, що проявляється комплексом вегетативних, обмінно-ендокринних, емоційно-психічних симптомів, розроблені методи корекції виявлених порушень. Встановлено зниження індексу маси тіла у 48,9% жінок з дисменореєю, зменшення віку менархе у 44,7%. Встановлено, що в групі жінок, які перенесли позаматкову вагітність, виявлено достовірне збільшення ПГF2б - 2937,4 ± 373,1 пг/мл і ПГЕ 2 - 824,3 ± 94,6 пг/мл відповідно до ПГF2б - 640,2 ± 30,5 пг/мл і ПГ Е 2 - 446,1 ± 65,1 пг/мл у жінок з дисменореєю.

Основний зміст