Прогнозування, діагностика та корекція системних порушень гомеостазу в пацієнток з гнійно–запальними захворюваннями придатків матки - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИНауковий керівник: Доктор медичних наук, доцент Рожковська Наталія Миколаївна, Одеський державний медичний університет, професор кафедри акушерства та гінекології Захист відбудеться "26 "червня 2001 р. о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету (65026, м. Диссертация посвящена изучению системных нарушений гомеостаза у пациенток с гнойно-воспалительными заболеваниями придатков матки (ГВЗПМ) методом лазерной корреляционной спектроскопии (ЛКС), предлагаемым к применению в клинической лабораторной практике, а также их прогнозированию и комплексной коррекции с применением препаратов цефуроксим, вобензим, пелодекс. У 24 % женщин причиной нарушения гомеостаза была умеренная аллергизация на фоне интоксикационного синдрома, в 13 % изменения гомеостаза при ГВЗПМ носили характер аутоиммунных (в 10 % крайней степени выраженности).В усіх країнах світу в останні роки визначається підвищення частоти гнійно-запальних захворювань придатків матки (ГЗЗПМ) на 13 % у загальній популяції жінок репродуктивного віку і на 25 % у жінок, які використовують внутрішньоматкові контрацептиви (Краснопольський В.І. і співавт., 1999, Запорожан В.М. і співавт., 2000; Hemsell D.L., Heard B.G., 1993). Впровадження нового, обєктивного, неінвазивного методу лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС) надає можливість досліджувати зразки плазми крові без попередньої обробки і дозволяє оцінити характер співвідношень нативних структур в нормі та у патології, а також визначати глибину порушень у системі гомеостазу в залежності від нозоформи (Бажора Ю.І., Кресюн В.Й., Запорожан В.М., 1996; Нагорна В.Ф. і співавт., 1999). Сучасний підхід до інтегрального вивчення системи гомеостазу в клінічних умовах дозволить оптимізувати тактику ведення хворих з різними клінічними формами гнійно-запальних захворювань придатків матки. Підвищити ефективність прогнозування, діагностики та корекції системних порушень гомеостазу у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки. Дослідити інтегральні показники плазмового гомеостазу хворих з різними формами гнійно-запальних захворювань придатків матки та здорових жінок.З них 76 хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки (від 19 до 44 років), які у залежності від клінічної форми захворювання були розподілені на 3 групи: першу склали 22 пацієнтки з сальпінгітами (СА); другу - 36 жінок з сальпінгоофоритами (СО) і третю - 18 хворих з тубооваріальними утвореннями (ТОУ) придатків матки. Для характеристики стану системи гемостазу застосовували уніфіковані і стандартизовані методи: визначали час згортання крові за методом Лі-Уайта, час рекальціфікації плазми за методом Бергерхофа, толерантність плазми до гепарину за методом Поллер, концентрацію фібриногену в плазмі за методом Рутберг, тромботест за методом Фуенте Іта, фібринолітичну активність крові за методом Ковальського, Копека, Ніверського, протромбіновий індекс за методом Квіка. Кожна друга пацієнтка (47,4 %) мала низький соціально-економічний статус, кожна четверта (25,0 %) не була одружена, у контрольній групі ці показники відповідно дорівнювали 22,9 % і 17,1 %. Субфебрильна або фебрильна лихоманка визначена у 58 (76,3 %) пацієнток, порушення секреторної функції (білі) у 49 (64,5 %) хворих, порушення психоемоційного стану в 68 (89,5 %), наявність астенічного синдрому виявлено в 54 (71,1 %) випадках. Анемія середнього ступеня важкості (вміст Hb 90-110 г/л) виявлена в 6 (7,9 %), зміна картини “білої крові” у 58 (76,3 %) випадках, в усіх групах спостерігалося збільшення кількості лейкоцитів (Р <0,01), паличкоядерних нейтрофілів (Р <0,01) та зниження відносної кількості лімфоцитів у порівнянні з контрольною групою (Р <0,05).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної акушерсько-гінекологічної задачі пошуку нових високоінформа-тивних методів діагностики, прогнозування ускладнень і оцінки ефективності проведеного лікування у хворих на ГЗЗПМ, шляхом впровадження у комплексне обстеження методу лазерної кореляційної спектроскопії та розробки методу патогенетично обумовленої корекції порушень гомеостазу з застосуванням комплексу препаратів цефуроксим, вобензим та пелодекс. Клінічний перебіг ГЗЗПМ характеризується наявністю хронічного тазового болю (в 100 % випадків), лихоманкою (76,3 %), порушенням менструальної (35,5 %), та репродуктивної функції (34,2 %). Гнійно - запальні захворювання придатків матки супроводжуються частковим імунодефіцитом при сальпінгітах і сальпінгоофоритах, який переходить у пригнічення системи імунітету при розвитку гнійних тубооваріальних утворень і характеризується зниженням показників А-РУК, Тзаг, Взаг та їх субпопуляцій Т?, Вм, підвищенням показників НСТ-тесту, РГМЛ, Ns-PYH і збільшенням рівню IGG, IGM та ЦІК.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ