Прогнозування, діагностика, профілактика і терапія недоношування у жінок з йододефіцитними захворюваннями - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології медичного факультету Ужгородського національного університету МОН України НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор МАЛЯР Василь Андрійович, Ужгородський національний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор КОЛОМІЙЦЕВА Антоніна Георгіївна, ДУ «Київський інститут педіатрії, акушерства та гінекології» АМН України, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів;У вирішенні цього завдання суттєву роль відіграє зниження недоношування вагітності, яке займає одне з провідних місць у підвищенні рівня перинатальної захворюваності і смертності (С. П. Відомі численні чинники ризику виникнення загрози недоношування вагітності, проте їх рівень у структурі акушерської патології не знижується (В. В. Закарпатська область належить до зони вираженого дефіциту йоду, що зумовлює виникнення патології щитоподібної залози і підвищений ризик різних ускладнень гестаційного процесу у вагітних із даною патологією (В. А. Мета і завдання дослідження - знизити частоту акушерських та перинатальних наслідків у вагітних із загрозою недоношування на тлі йододефіцитних захворювань на основі вивчення йодного забезпечення, функціонального стану щитоподібної залози та фетоплацентарного комплексу, біохімічних змін, спонтанної активності матки та удосконалення прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Дослідити основні особливості функціонального стану щитоподібної залози, біохімічних змін в організмі матері та фетоплацентарного комплексу у вагітних із дифузним еутиреоїдним зобом.Більш детально для встановлення ведучих чинників ризику недоношування було вивчено перебіг вагітності та пологів у 100 вагітних з ЙДЗ (І група) і у 100 вагітних без ЙДЗ (ІІ група). За ступінню тяжкості йододефіцитний стан поділявся на 4 ступені в залежності від рівня медіани йодурії: 1 ступінь (нормальний рівень потреби йоду) - медіана концентрації йоду в сечі > 100 мкг/л; 2 ступінь (легка йодна недостатність) - медіана концентрації йоду в сечі 50-99 мкг/л; 3 ступінь (помірна йодна недостатність) - медіана концентрації йоду в сечі 20-49 мкг/л; 4 ступінь (важка йодна недостатність) - медіана концентрації йоду в сечі <20 мкг/л. При проведенні аналізу архівного матеріалу (6416 історій пологів) встановлено, що частота йододефіцитних захворювань у вагітних становить 71,4%, а показник середньостатистичної частоти недоношування у вагітних із йододефіцитними захворюваннями склав 13,9%. В результаті проведеної оцінки, за нашими даними, чинниками ризику, які впливають на недоношування при ЙДЗ, є старший вік вагітної (СВ); перенесені в дитинстві: кір (К), червона висипка (ЧВ); соматична патологія: анемія (А), нейроциркуляторна дистонія (НЦД), хронічні захворювання сечовидільної системи (ХЗСС), варикозне розширення вен (ВРВ); генітальна патологія: запальні процеси геніталій (ЗПГ), порушення менструального циклу (ПМЦ), артифіціальний аборт першої вагітності (АПВ); ускладнення вагітності: ранній токсикоз (РТ), анемія вагітних (АВ), гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), вагінальний кандідоз/бактеріальний вагіноз (ВІ), загроза викидня в ранні (ЗР) і пізні (ЗП) терміни, пізні гестози (ПГ). Серед основних особливостей репродуктивного анамнезу слід зазначити переважання термінових пологів - основна група (36,7%), група порівняння (33,3%) і контрольна група (43,3%); мимовільних абортів - основна група (33,3%), група порівняння (40,0%) і контрольна група (10,0%).У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання зниження акушерської та перинатальної патології у вагітних із загрозою недоношування на тлі йододефіцитних захворювань, що полягає у прогнозуванні, профілактиці і лікуванні даної патології на основі вивчення йодного забезпечення організму, функціонального стану щитоподібної залози, фетоплацентарного комплексу, біохімічних змін та скоротливої активності матки. Ужгороді становить 71,4%, а показник середньостатистичної частоти недоношування у вагітних із йододефіцитними захворюваннями складає 13,9%, що диктує необхідність проведення прогностичних і лікувально-профілактичних заходів для ци вагітних із метою зниження перинатальної захворюваності і смертності. Основними чинниками ризику, які впливають на недоношування вагітності є старший вік вагітної (після 30 років), перенесені в дитинстві дитячі інфекційні захворювання, анемія, нейроциркуляторна дистонія, хронічні захворювання сечовидільної системи, запальні процеси геніталій, порушення менструального циклу, штучні аборти в анамнезі, ускладнений перебіг вагітності, самовільні викидні в анамнезі, передчасні пологи в анамнезі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ