Передумови та історія виникнення "Римського Клубу", основні цілі, ідеї, прогнози та його діяльність в сучасності. "Стратегія виживання" М. Месаровича та Е. Пестеля. Моделі Дж. Форрестера та Д. Медоуза. Доповідь лауреата Нобелівської премії Д. Габора.
Обєктом даного дослідження стане «Римський Клуб» - організація, котра була задуманий як товариство, орієнтоване на конкретні дії, а не на дискусії заради дискусій. Цими доповідями «Римський клуб» поклав початок дослідницьким роботам з проблем, які були названі «Глобальною проблематикою». Печчеї згадує: «Мандруючи планетою, я бачив, як люди усього світу бються - і далеко не завжди успішно - над розвязанням багатьох складних проблем, і я все більше і більше переконувався, що ці проблеми обіцяють стати в майбутньому ще складнішими для людства... Основні цілі, які поставили перед собою діячі «Римського Клубу»: • дати суспільству методику, за допомогою якої можна було б науково аналізувати "труднощі людства", повязані з фізичною обмеженістю ресурсів Землі, бурхливим зростанням виробництва і споживання - цими "принциповими межами зростання"; Всього на замовлення «Римського Клубу» було підготовлено близько 30 доповідей і один доповідь (звіт) був зроблений самим Клубом.Створення Римського Клубу ознаменувало прорив в галузі вивчення та пошуку вирішення глобальних екологічних проблем людства та залучення до них уваги широкої громадськості, а також осіб, що займають керівні пости в економічній, політичній та ін. структурах. Члени клубу визначили негативні наслідки, повязані з розвитком науково-технічного прогресу і нерозумної господарської діяльністю людини, що надає величезний негативний вплив на природу. Були сформульовані принципи раціонального використання природних ресурсів, орієнтовані на вирішення проблем, повязаних з відновленням і підтримкою стійкості системи «суспільство - природа », основні з яких відображені в концепціях «нульового» і «Органічного» зростання. Таким чином, з одного боку, значимість діяльності Римського Клубу для суспільства досить висока, оскільки йому вдалося позначити існуючі глобальні проблеми та можливі шляхи їх вирішення та разом з тим, привернути до них увагу світової громадськості. Принципова неможливість повної формалізації систем переваг і ціннісних установок людини, процедур прийняття рішень, механізмів цілепокладання соціокультурної адаптації вимагає при розробці стратегії соціально-екологічного розвитку розумно сполучити методи моделювання з експертними процедурами, підвищувати рівень обґрунтованості й колегіальності прийнятих рішень.
Вывод
Після написання реферату ми прийшли до наступних висновків: 1. Створення Римського Клубу ознаменувало прорив в галузі вивчення та пошуку вирішення глобальних екологічних проблем людства та залучення до них уваги широкої громадськості, а також осіб, що займають керівні пости в економічній, політичній та ін. структурах. Члени клубу визначили негативні наслідки, повязані з розвитком науково-технічного прогресу і нерозумної господарської діяльністю людини, що надає величезний негативний вплив на природу.
2. Були сформульовані принципи раціонального використання природних ресурсів, орієнтовані на вирішення проблем, повязаних з відновленням і підтримкою стійкості системи «суспільство - природа », основні з яких відображені в концепціях «нульового» і «Органічного» зростання.
Таким чином, з одного боку, значимість діяльності Римського Клубу для суспільства досить висока, оскільки йому вдалося позначити існуючі глобальні проблеми та можливі шляхи їх вирішення та разом з тим, привернути до них увагу світової громадськості. З іншого боку, відсутність будь-яких істотних реальних кроків по реалізації його ідей і рекомендацій з боку урядів, громадськості та кожної окремої людини, зводить практично всю його діяльність нанівець.
3. На цей час є всі підстави затверджувати, що пора невтримної ейфорії 60 - 80-х років відносно можливостей використання математичних методів для цілей моделювання й прогнозування динаміки соціально-екологічних і соціально - економічних систем на різних рівнях пройшла. Сьогодні вже відомі границі застосування цих методів. Принципова неможливість повної формалізації систем переваг і ціннісних установок людини, процедур прийняття рішень, механізмів цілепокладання соціокультурної адаптації вимагає при розробці стратегії соціально-екологічного розвитку розумно сполучити методи моделювання з експертними процедурами, підвищувати рівень обґрунтованості й колегіальності прийнятих рішень.
4. Погляд назад на прогнози 70-х років показує, наскільки важко робити надійні передбачення для таких складних сценаріїв. Люди виявилися більш винахідливими і краще адаптувалися, ніж очікувалося в доповіді. Нафтова криза 1970-х привів до розробки та експлуатації раніше невідомих джерел викопного палива. Сьогодні глибоководне буріння нікого не дивує, хоча в 1972 році сама думка про це була неймовірною.
Також Римський Клуб не зумів передбачити тиск модернізації, яке привело до структурних змін геть від важкої індустрії до суспільства з розвиненими технологіями та сервісної економіки: розквіт ери компютерів в 1980-х, інтернету в 90-х і прогрес в енергетиці та навколишньому середовищу, а також нанотехнології .
Нове дослідження також ставить ряд складних питань: чи стане відкриття гідрату метану рішенням енергетичних проблем майбутнього, або тільки додасть проблем до екології? Яким стратегіям слідуватимуть політичні лідери? Яку роль нафтоносні піски гратимуть в структурі енергетики майбутнього? Наскільки швидко поновлювані джерела енергії стануть по-справжньому конкурентоспроможними?
Нові моделі для прогнозування стають все більш витонченими і складними. Проте до цих пір існує проблема, яку вони не в змозі врахувати: ступінь впливу, яку надають ці прогнози самі по собі. Якщо люди візьмуть ідею того, що зміна політики і поведінки приведе до поліпшення їх життів, вони, швидше за все, так і почнуть діяти. Генеральний секретар Римського клубу сьогодні Ян Джонсон заявив, що «бізнес як звичайно», це не варіант, якщо люди хочуть залишити для майбутніх поколінь планету, на якій все ще можна жити.
Відтак, можна констатувати, що А. Печчеї та заснована ним громадська організація «Римський Клуб» своєю діяльністю довели життєздатність гуманістичних ідей в умовах глобалізації усіх сфер існування людства в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.
Список литературы
1. Глобалистика : начала науки о современном мире : курс лекций / А. П. Федотов. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Аспект Пресс, 2002. - 224 с.
2. Кеннеди П. Вступая в двадцать первый век М. : Весь мир. - 2007. - 480 с.
3. Лейбин В.М. «Модели мира» и образ человека. Критический анализ идей Римского клуба. - М. : Политиздат, 1982. - 250 с.
4. Медоуз Д.К. Пределы роста / Д. К. Медоуз, Д. Л. Медоуз, Й. Рендерс, В.В. Беренс Ш // Доклад по проекту Римского Клуба "Сложное положение человечества". - 2-е изд. - М. : МГУ, 1991. - 207 с.
5. Медоуз Д.К. Пределы роста. / Д.К. Медоуз, Д.Л. Медоуз, Й. Рандерс. - М. Издательская группа "Прогресс", "Пангея" , 1994. - 314 с.
6. Пестель Э. За пределами роста (Глобальные проблемы современности и деятельность международной организации Римский клуб). - М. : Прогресс, Пангея, 1994. - 272 с.
7. Печчеи А. Человеческие качества. - М. : Прогресс, 1985. - 312 с.
8. Филатов А. Г. Римский клуб - Римский клуб - Пределы роста. / А. Г. Филатов, Т.Г. Шеремет. - [Електронний ресурс]. -
9. Чумаков А.Н. Философия глобальных проблем. - М. : Знание, 1994.
10. Юридична енциклопедія / Ю.С. Шемшученко. - М. : «Харківська енциклопедія» ім. М.П. Бажана , 2003. - Т. 5. - С. 323.
Размещено на .ur
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
