Прогностичне значення клініко-гематологічних та імунологічних показників при неходжкінських злоякісних лімфомах із зрілих (периферичних) В-клітин - Автореферат

Національна академія наук україниСформовано комплекс діагностичних, клініко-гематологічних, імунологічних, цитоморфологічних прогностичних критеріїв з урахуванням фенотипових особливостей пухлинних клітин, що доповнюють Міжнародний прогностичний індекс і сприятимуть підвищенню ефективності лікування та виживаності хворих на неходжкінські злоякісні лімфоми. Доведено, що низький відсоток HLA-DR позитивних клітин у хворих на В-НХЛ є несприятливим фактором прогнозу, вміст HLA-DR клітин в КМ хворих <20% перевищує ризик летальних наслідків майже в 2 рази. Обгрунтовано, що кількість CD5 - клітин в КМ <20% у хворих на неходжкінські злоякісні лімфоми збільшує імовірність летального наслідку в 1,8 раза. Доведено, що загальна ефективність лікування хворих на неходжкінські злоякісні лімфоми була вищою у хворих з низьким ступенем злоякісності порівняно з хворими на НХЛ високого ступеня. Задачи исследования: изучить клинико-гематологические особенности течения НХЛ из зрелых (периферических) В-клеток, цитоморфологическую и иммунофенотипическую характеристику опухолевых клеток лимфоидной природы в периферической крови, костном мозге и лимфатических узлах у больных НХЛ и определить наиболее важные прогностические параметры; исследовать уровень апоптоза лимфоидных клеток на разных стадиях развития заболевания и его роль в прогнозировании течения В-НХЛ; изучить уровень продукции цитокинов (ИФН-?, ИФН-? и ФНО), популяционный состав иммунокомпетентных клеток в периферической крови и уровень иммуноглобулинов в сыворотке крови больных НХЛ из зрелых В-клеток, оценить их прогностическое значение; исследовать влияние носительства вирусов Эпштейна-Барр и гепатита С на течение НХЛ; определить комплекс наиболее информативных прогностических критериев НХЛ, обосновать подходы к применению стандартной патогенетической терапии препаратами интерферона, моноклональными антителами.Діагностика неходжкінських злоякісних лімфом (НХЛ) та визначення факторів, що впливають на їх перебіг, результати лікування і тривалість життя хворих залишаються актуальними проблемами сучасної онкогематології (А.А. Незважаючи на значні досягнення в лікуванні цієї групи хворих, вибір показників, що визначають прогноз, залишається актуальним. Chung et al., 2007), не в повній мірі охоплює можливі прогностичні критерії і не завжди допомагає визначити прогноз та тривалість життя хворих. Вивчити клініко-гематологічні особливості перебігу НХЛ із периферичних В-клітин, цитоморфологічну та імунофенотипову характеристику пухлинних клітин лімфоїдної природи в периферичній крові, кістковому мозку та лімфатичних вузлах у хворих на НХЛ і визначити найважливіші прогностичні параметри. Вперше для оцінки перебігу захворювання та визначення тактики лікування хворих на неходжкінські злоякісні лімфоми запропоновано як доповнення до існуючого міжнародного прогностичного індексу комплекс прогностичних критеріїв, що грунтується на вивченні рівня апоптозу пухлинних клітин, вмісту інтерферонів (ІФН) та фактору некрозу пухлин (ФНП) в сироватці крові, змін імунофенотипу лімфоїдних клітин в кістковому мозку та периферичній крові й наявності інфікування вірусами Епштейна - Барр й гепатиту С.У 101 хворого діагностовано хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ)/лімфому з малих лімфоцитів, пухлинні лімфоїдні клітини характеризувались як HLA-DR CD5 CD19 CD20 CD23 IGMLOWCD22low, у 25 хворих - лімфоплазмоцитарну лімфому з імунофенотипом субстратних клітин - HLA-DR CD19 CD20 CD22 CD5-CD38 CD10-CD23-, у 13 - лімфому маргінальної зони, що мали імунофенотип лімфоїдниї пухлинних клітин - HLA-DR CD19 CD20 CD22 CD79a CD43-CD11 /-CD5-CD10-CD23-), у 10 - дифузну В-крупноклітинну лімфому, субстратні клітини мали фенотип CD19 CD20 CD22 CD10-CD21-HLA-DR /-CD23 /-CD38-/ ), у 7 - лімфому з клітин мантії з імунофенотипом пухлинних клітин - CD19 CD20 CD79а CD22 CD5 CD10-CD23-CD43 IGM IGD .- Аналіз клініко-гематологічних особливостей хворих на В-НХЛ до початку лікування показав, що в групі спостереження переважали хворі віком до 60 років - 85 (53,8%) пацієнтів. Слід відмітити, що ініціальна кількість CD38 - клітин достовірно різнилась у хворих, у яких досягнуто повної (ПР) чи часткової ремісії (ЧР) (13,37±4,94% та 8,63±2,77% відповідно), та у хворих без ремісії (БР) (29,79±3,83%, p<0,05). У хворих, у яких досягнуто ремісії (повної чи часткової), кількість HLA-DR - клітин була достовірно більшою порівняно з такою у хворих, у яких не досягнуто ремісії - 59,64±4,51%; 57,55±4,06% та 35,52±4,33% відповідно (p<0,001). Крім того, встановлено, що ініціальні значення спонтанного АІ у хворих, у яких досягнуто повної ремісії - 5,23±1,0%, достовірно не відрізнялись від показників контрольної групи - 5,4±0,45% (p>0,05), проте у хворих, у яких лікування було неефективним, рівень спонтанного АІ - 2,53±0,54% був достовірно меншим порівняно з контролем (p<0,05).

2. Основний зміст роботи