Прогностичні критерії оцінки стану жінок перименопаузального періоду - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукДослідження присвячено вивченню прогностичних критеріїв оцінки стану жінок перименопаузального періоду та ведення їх при патології ендометрія. Проведено оцінку клінічних особливостей порушень менструальної функції у 149 жінок з менометроррагіями та меноррагіями. Досліджено вміст інсуліну, кортизолу та лептину у жінок перименопаузального періоду з порівняльним аналізом показників жінок контрольної групи та пацієнток, менопауза яких ускладнилась наявністю гіперпластичних процесів ендометрія, метаболічними порушеннями та їх поєднанням . Розроблено патогенетично обумовлену методику ведення жінок перименопаузального періоду з патологією ендометрія або метаболічними порушеннями та доведено її ефективність в порівнянні з традиційними методами терапії.Перименопаузальний період - це генетично детермінований етап відключення репродуктивної функції, що спричиняє закономірну перебудову взаємовідносин усіх рівней нейро-імуно-ендокринної регуляції метаболічних процесів і клітинного потенціалу тканин для пристосування організму до нових умов життєдіяльності на фоні інволюціі статевої системи (В.М.Запорожан, 2006). Через демографічну кризу в Україні середній вік менопаузи для жінок становить близько 48-50 років, тому маючи обтяжливий соматичний і гінекологічний анамнез (гіперпластичні процеси ендометрія), ризик розвитку цукрового діабету 2 типу, гіперінсулінемії, інсулінорезистентності, артеріальної гіпертензії є великий. Отримані дані, на основі яких проаналізовані процеси апоптозу в лімфоцитах периферійної крові й ендометрії у жінок репродуктивного віку, не відповідають на питання, як спрогнозувати розвиток на тлі неатипової гіперплазії ендометрія у сполученні з метаболічним синдромом неопластичної трансформації у жінок перименопаузального періоду (Т.Ф.Татарчук, 2003; Б.М.Венцківський, 2006). У звязку з цим аналіз концентрації SFAS і Fasl у сироватці крові хворих з гіперпластичними процесами ендометрія доцільно обрати як можливий тест, що допоможе чітко встановити клітинний потенціал структури - прогностичний критерій ступеню відхилень на рівні співвідношення процесів апоптозу та проліферації - і надасть нові напрямки в обранні найбільш виправданної тактики ведення, спрямованої на зниження ризику виникнення в подальшому передракових або пухлинних перетворень, а у разі нерадикального лікування - здійснити контроль за його ефективністю (В.К.Чайка і співавт., 2007). Автором самостійно виконано фрагмент роботи щодо вивчення чинників апоптозу, розробки прогнозу та лікувальної тактики у жінок перименопаузального періоду з патологією ендометрія.Для контролю було обрано 28 жінок, які не мали ознак андроїдного ожиріння (АО) та склали Іа групу, а 32 жінки з ознаками АО увійшли до Ib групи порівняння. До II та III груп віднесені жінки з неатиповими формами ГЕ (НГЕ), з них 33 пацієнтки без АО зформували II групу, а 32 жінки з АО - III-ю, яка виявилася неоднорідною за розбігом вмісту в сироватці крові SFAS та була додатково розподілена на дві підгрупи ІІІА( n=18) та ІІІВ (n=13). Час настання місячних у ІІ-й групі відповідав в середньому 12,45 ± 0,6 рокам, а в ІІІ-й групі - 14 ± 0,3 рокам, у групі з атиповою гіперплазією - 15,8 ± 0,1 рокам. У всіх групах з АО (Ів, ІІІ та IV, де такі жінки переважали) базальний рівень інсуліну дещо перевищував (р>0,05) показник Іа та ІІ груп (12,36±1,77 та 12,67±1,25 ММЕ/л відповідно), а після навантаження глюкозою ця різниця стала достовірною (Ів - 51,45±0,94 ММЕ/л, ІІІ - 70,55±4,25 ММЕ/л та 64,71±3,38 ММЕ/л у IV групі проти показників жінок без АО: Іа - 15,62±1,71 ММЕ/л, ІІ - 17,24±3,05 ММЕ/л, р<0,05). Схожою була ситуація і зі змістом лептина і чинника некрозу пухлин, характеризуючись тільки меншим ступенем переважання їх значень над цими показниками в Іа (4,17±0,73 нг/мл; 18,27 ±1,05 пкг/мл відповідно) і ІІ (9,04±0,92 нг/мл; 19,28±1,07 пкг/мл відповідно) групах, проте ця різниця була достовірною, так само, як і відмінність Ib групи порівняння (13,9±0,09 нг/мл; 28,14±2,42 пкг/мл відповідно) від інших груп з андроїдним ожирінням, але у поєднанні з патологією ендометрія.Робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної гінекології щодо питання етіопатогенезу та клінічної діагностики гіперпластичних станів ендометрія у перименопаузальному віці, встановленню їх звязку з метаболічними відхиленнями, які ускладнюють процес інволютивної перебудови репродуктивної системи та організму в цілому у цей період, пошуку чутливих предикторів можливої неопластичної трансформації ендометрія та обґрунтованих чинників такого ризику, з розробкою тактики ведення відповідних категорій хворих. АО належить до факторів, що посилюють ризик виникнення передракових змін в ендометрії, у разі його наявності у пацієнток ПМВ з неатиповою ГЕ доцільне проведення поглибленого обстеження з метою встановлення ступеня потенційного ризику атипових змін й обрання тактики їх ведення.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ