Прогностичні фактори, що впливають на перебіг та результати програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у дітей з гострою лімфобластною лейкемією - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Прогностичні фактори, що впливають на перебіг та результати програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у дітей з гострою лімфобластною лейкемієюРобота виконана в Інституті патології крові та трансфузійної медицини АМН України, м. Науковий керівник: - доктор медичних наук, професор Виговська Ярослава Іллівна, Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України, м. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Гайдукова Світлана Миколаївна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. доктор медичних наук, старший науковий співробітник Бруслова Катерина Михайлівна, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, завідувач відділення радіаційної гематології дитячого віку З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гематології та трансфузіології АМН України (04060 м.Результати лікування у дітей з ГЛЛ значно покращилися у звязку з застосуванням сучасних програм лікування: BFM, UKALL, POG, CCG, COALL, FRALLE, AEIOP (Nachman J. et al, 1993; Arico M. et al., 1995; Schrappe M et al., 1997; Radwacska U. i in., 1998; Pui C.H., 2000; Schrappe M et al., 2000; Hann I et al., 2001; Baruchel В Україні з початку 90-х років минулого століття застосовується інтенсивна хіміотерапія, що створена на основі програми ALL-BFM 90, яка привела до значного поліпшення результатів лікування ГЛЛ у дітей (Кубаля Н.А., 2002). Вищенаведене зумовило потребу поглибленого вивчення клініко-гематологічних показників і перебігу ГЛЛ в умовах програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 та виділення на основі комплексного підходу прогностичних чинників, які б знайшли практичне застосування в дитячій гематологічній клініці. Обраний напрямок дослідження безпосередньо повязаний з НДР Інституту патології крові та трансфузійної медицини АМН України “Вивчити особливості стану здоровя дітей, вилікуваних від онкогематологічних захворювань з метою розробки заходів, скерованих на покращення якості їх життя” (№ Державної реєстрації 01.99U001400) та “Характеристика віддалених наслідків імуносупресивної дії програмної терапії гострої лімфобластної лейкемії у дітей” (№ Державної реєстрації 01.03U000296). Визначити прогностичні фактори перебігу гострої лімфобластної лейкемії у дітей при проведенні програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 (базовий протокол “ALL-BFM 90/95”) та розробити комплекс критеріїв для моніторингу розвитку хвороби та прогнозування ефективності лікування.У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі онкогематології - прогнозування перебігу гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ) у дітей в умовах застосування протокольної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95. На основі комплексного вивчення клініко-гематологічних, цитоморфологічних, цитохімічних та імунофенотипових показників, тривалості перерв програмної терапії виділено низку незалежних факторів прогнозування події (відсутність ефекту від лікування, рецидив і смерть), рецидиву та смерті (рання смерть, смерть у першій ремісії на різних етапах протокольного лікування та після його закінчення) у дітей, хворих на ГЛЛ. Незалежними факторами передбачення події (відсутність ефекту від лікування, рецидив і смерть) серед клінічних ознак хвороби, проаналізованих у їх взаємозвязку за допомогою дискримінантного аналізу, є вік дітей до 3 років і понад 9 років, відсутність відповіді на преднізолонову префазу, збільшення розмірів печінки та здовження тривалості протоколу ІІ понад 20 днів (загальна коректність прогнозу становить 72,3%). Група дітей, хворих на ГЛЛ, у яких після лікування за програмами ГЛЛ-ДГЛУ 93/95, імовірність розвитку рецидиву достатньо низька (негативне предиктивне значення щодо рецидиву 85,7%), характеризується віком 3-9 років, відсутністю периферичної лімфаденопатії та спленомегалії, належністю за клінічними та лабораторними ознаками до груп низького чи середнього ризику, позитивною цитохімічною реакцією на глікоген у бластах у вигляді гранул або зерен, позитивною експресією на лейкемічних клітинах антигенів CD10, CD34 і відсутністю маркера CD13, доброю початковою відповіддю на преднізолон, здовженням тривалості протоколу ІІ не більше ніж на 20 днів. Незалежними прогностичними факторами відсутності летального наслідку (рання смерть, смерть у першій ремісії на різних етапах протокольного лікування та після його закінчення) (загальна коректність прогнозу 77,3%) є вік дітей від 3 роки до 9 років, належність хворих за клініко-лабораторними ознаками до груп низького чи середнього ризику, добра початкова відповідь на преднізолон, пограничну значущість мають розміри периферичних лімфовузлів <1 см та відємна реакція на кислу фосфатазу у бластних клітинах.

Основний зміст роботи