Прогностичні фактори оцінювання локо-регіонарного розповсюдження раку молочної залози - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України та комунальному клінічному лікувально-профілактичному закладі «Донецький обласний протипухлинний центр» МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сєдаков Ігор Євгенович, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Смоланка Іван Іванович, Національний інститут раку МОЗ України, завідувач відділення пухлин грудної залози та її реконструктивної хірургії; Захист відбудеться «23» червня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.06 у Донецькому національному медичному університеті ім.Захворюваність жінок на рак молочної залози в Україні протягом декількох років лідирує в усіх вікових групах, починаючи з групи 30 - 54 роки, причому значно перевищуючи віковий показник приросту захворюваності, порівняно з іншими локалізаціями (Смоланка І.І., Скляр С.Ю., 2009). Підходи до раціонального лікування засновані на таких факторах: розповсюдження пухлинного процесу, гістологічна форма і ступінь диференціювання пухлини, молекулярно-біологічні тканинні фактори прогнозу і лікарської чутливості клітин пухлини, загальний стан хворої, локалізація первинної пухлини в молочній залозі та інші, включаючи бажання хворої. Тому виявлення груп підвищеного ризику виникнення рецидивів і метастазів серед хворих з даною патологією є принциповим моментом, а вивчення вірогідних критеріїв прогнозу постійно знаходиться в центрі уваги фахівців, тому що саме такий підхід дозволяє розробити ефективні лікувальні та профілактичні заходи. Автор брала безпосередню участь у плануванні, розробці та впровадженні методів інтра-і післяопераційної цитологічної діагностики локо-реґіонарного розповсюдження раку молочної залози, які підвищують ефективність комплексного і комбінованого лікування хворих на РМЗ. Мета дослідження: покращити результати лікування хворих на рак молочної залози та ефективність оцінювання прогнозу перебігу захворювання шляхом підвищення вірогідності інтра-і післяопераційної діагностики локо-реґіонарного розповсюдження пухлинного процесу за допомогою цитологічного методу дослідження.В основу роботи покладені дані досліджень 296 хворих, які знаходились на лікуванні в Донецькому обласному протипухлинному центрі з 1999 по 2005 рр. з приводу раку молочної залози без віддалених метастазів на момент початку лікування. Група хворих з розміром пухлини молочної залози до 2см (Т1) склала 35,5%±2,8% спостережень, з розміром пухлини від 2 до 5см (Т2) - 45,9%±2,9%, з пухлинами Т3 (більше 5см у найбільшому вимірі) - 10,1%±2,0%, з пухлинами будь-яких розмірів з прямим розповсюдженням на грудну стінку або шкіру (Т4) - 8,5%±1,6% випадків. Матеріалом для цитологічних досліджень служили пунктати пухлин молочної залози, мазки-відбитки і зіскрібки з розрізів видалених пухлин, тканин молочної залози та реґіонарних лімфовузлів, а також змиви з операційної рани та дренажна рідина. Це дослідження включало вивчення мазків-відбитків і зіскрібків з всієї поверхні видаленої паренхіми молочної залози, зіскрібки з внутрішньої поверхні шкірного клаптя, включаючи зіскрібки соска і навколососкового поля, та змив з операційної рани з метою виявлення пухлинних клітин (ПК). Із 42 хворих «раннім» РМЗ, яким планували виконання підшкірної мастектомії, у 6 (14,3%±5,4%) випадках план хірургічного лікування було змінено і виконана радикальна мастектомія за Мадденом, бо при інтраопераційному цитологічному дослідженні матеріалу були виявлені пухлинні клітини: у 1 (2,4%±2,4%) хворої - у змиві з операційної рани, у 3 (7,1%±4,0%) - в цитограмах зіскрібка внутрішнього боку шкірного клаптя у зоні соска та навколососкового поля й у 2 (4,7%±3,3%) - в матеріалі, отриманому з поверхні видаленого препарату паренхіми молочної залози в зоні верхньозовнішнього квадранта.В дисертації представлено обєктивне обґрунтоване рішення актуального питання онкомамології, яке дозволяє покращити найближчі і віддалені результати лікування хворих на рак молочної залози без віддалених метастазів на момент початку лікування шляхом підвищення вірогідності інтра-і післяопераційної діагностики локо-реґіонарного розповсюдження пухлинного процесу за допомогою цитологічного методу дослідження. Доведено, що пошарові багатоступінчасті цитологічні дослідження мазків-відбитків та зіскрібків тканин молочної залози поза пухлинним вузлом, вивчення цитограм видалених пахвових лімфовузлів, змивів з операційної рани та дренажної рідини дозволяють значно підвищити можливість визначення локо-реґіонарного розповсюдження пухлинного процесу раку молочної залози.

2. Основний зміст роботи