Аналіз організації санаторно-курортного лікування в межах повноважень профспілок, визначення латентного змісту їх функціонування. Розбудова санаторно-курортної справи в СРСР у кількісному вимірі. Динаміка витрат на неї в бюджеті соціального страхування.
При низкой оригинальности работы "Профспілки та організація санаторно-курортного лікування в СРСР (середина 50-х - середина 60-х рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Профспілки та організація санаторнокурортного лікування в СРСР (середина 50-Х - середина 60-х рр.)У постанові Раднаркому від 10 вересня 1933 р. у звязку з цим наказувалося - усі санаторії, будинки відпочинку, наукові інститути та інші установи, а також помешкання і майно «Передати з 15 вересня 1933 р. Вже у грудні 1945 р., під час розгляду на XIV пленумі профспілок СРСР питання про покращення роботи громадської організації у сфері лікування та відпочинку робітників і службовців, акцентовано увагу і на необхідності покращення благоустрою будинків відпочинку та санаторіїв, а також на необхідності їх утримання у зразковій чистоті та забезпеченні достатньою кількістю медичного обладнання, бібліотеками, фізкультурними майданчиками, радіо, кіноапаратурою, спортивним обладнанням тощо [8, с.318]. Зосереджувалася на цьому увага і в Законі про IV пятирічний план, де окремим рядком, що на той час означало особливу увагу влади, виписано: «Повністю відновити мережу санаторіїв та будинків відпочинку для робітників, селян та інтелігенції та довести кількість місць у санаторіях до 250000 місць і в будинках відпочинку до 200000» [4, с. Тому ще більш неочікуваною була постанова Ради Міністрів СРСР «Про покращення роботи санаторіїв та будинків відпочинку», що вийшла невдовзі після завершення роботи партзїзду. Постановою також приймалася пропозиція ВЦРПС «про передачу Міністерствам охорони здоровя союзних республік санаторіїв та будинків відпочинку, що належали профспілковим організаціям...» [9].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
