Професійно-мовленнєва підготовка педагога-нефілолога в умовах багатомовності - Автореферат

Професійно-мовленнєва підготовка педагога-нефілолога в умовах багатомовності АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Голобородько Євдокія Петрівна, Херсонський державний університет, професор кафедри словянських мов та методик їх викладання. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, профессор Вознюк Людмила Володимирівна Тернопільський національний університет ім. кандидат педагогічних наук, доцент Мельникова Руслана Миколаївна, Ізмаїльський державний педагогічний університет, доцент кафедри практичного курсу української мови. Захист відбудеться 15 березня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73003, м.Херсон, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету (73003, м.Херсон, вул.Доцільність нашого дослідження зумовлюється сучасними вимогами до мовної освіти, закладеними в Доктрині розвитку освіти і науки, у Концепції модернізації освіти, у законодавчих актах з питань освіти, функціонування і розвитку мов у Придністровському регіоні. Аналіз теорії і практики організації навчання, результати діагностики рівня мовної підготовленості студентів на різних етапах (у момент вступу, під час педагогічної практики, на етапі випуску спеціалістів) показали, що у вищій школі приділяється недостатньо уваги професійному аспекту мовної підготовки майбутніх учителів-нефілологів, що актуалізує протиріччя між: 1) потребами сучасного суспільства у спеціалістах з високим рівнем професійно-мовленнєвої культури і недостатньою мовленнєвою підготовкою у ВЗО; 2) обґрунтуванням взаємообумовленості професійної компетентності педагога і ступеня його мовленнєвої культури; 3) багатомовною моделлю освітянського простору та недостатньою самореалізацією особистості педагога через невисокий рівень професійно-мовленнєвої культури. Рівень сформованості професійного мовлення студентів-нефілологів підвищиться, якщо у процесі підготовки педагогів цілеспрямовано і систематично впроваджувати запропоновану в дисертації методику навчання, що передбачає: - коректування навчальних планів у галузі мовленнєвої і мовної підготовки педагогів-нефілологів з урахуванням багатомовної ситуації в регіоні; З метою перевірки висунутої гіпотези та реалізації поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз і синтез педагогічної, психологічної, лінгвометодичної літератури; аналіз програм, підручників, навчальних посібників з досліджуваної проблеми; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду навчання; теоретичне моделювання комунікативного навчання професійному мовленню; установлення системи критеріїв та рівнів сформованості у студентів умінь і навичок професійного мовлення; Теоретичну основу дослідження становлять вихідні положення в педагогіці - теорія розвивального навчання В.Давидова, Д.Ельконіна, Л.Занкова; ідеї цілеспрямованої підготовки вчителя інноваційного типу, його професійної компетентності А.Алферова, В.Андреєва, Є.Бондаревської, В.Сластьоніна, В.Фоменко та ін.; концепції інтеграції та інтенсифікації процесу професійно-педагогічної підготовки студентів ВЗО С.Архангельського, В.Беспалько, А.Бєляєва, Б.Гершунського, Н.Тализіної та ін.; теорія полікультурної освіти В.Борисенкова, Є.Голобородько, О.Гукаленко, Г.Дмитрієва, Л.Супрунової та ін.; у психології та психолінгвістиці - концепція діяльності людини, розроблена у працях Л.Виготського, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна та ін.; теорія мовленнєвої діяльності, проблеми співвідношення мовлення і мислення в системі мовленнєвої діяльності Н.Жинкіна, І.Зимньої, О.Леонтьєва, А.Маркової та ін.; специфіка педагогічного спілкування, викладена у працях І.Зязюна, В.Кан-Калика, О.Леонтьєва, А.Михальської, З.Смєлкової і ін.; у лінгводидактиці та науці про мовлення - праці А.Бондарко, Л.Введенської, Л.Вознюк, Є.Голобородько, Л.Граудіної, Л.Демченко, Г.Золотової, В.Іваненка, Г.Іваницької, А.Князькова, Т.Ладиженської, О.Митрофанової, Г.Михайловської, А.Михальської, М.Пентилюк, Н.Пашківської, Є.Ширяєва та ін., у яких розглядаються проблеми теорії і практики навчання російської мови як рідної і нерідної, професійно-педагогічної комунікації, розробляються актуальні питання методики навчання російського наукового мовлення студентів-нефілологів.У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; окреслено проблему, розкрито ступінь її наукової розробленості; виділено обєкт, предмет, визначено мету, завдання, гіпотезу дослідження; розкрито методологічні, теоретичні основи, указано базу дослідження; визначено методи дослідження, відображено наукову новизну та практичну значущість; описано етапи дослідно-експериментальної роботи; названо шляхи апробації та впровадження одержаних результатів.

Основний зміст дисертації