Професійне вигоряння та інші кризи у професії сучасного вчителя - Курсовая работа

Професія вчителя належить до сфери професій типу людина - людина, тобто професій, які відрізняються інтенсивністю і напруженістю психоемоційного стану і які найбільш схильні до впливу професійного вигорання. Сучасний вчитель покликаний вирішувати завдання, що вимагають серйозних педагогічних зусиль. Дія численних емоціогенних факторів (як обєктивних, так і субєктивних) викликає у вчителів наростаюче почуття незадоволеності, погіршення самопочуття та настрою, накопичення втоми. Ці фізіологічні показники характеризують напруженість роботи, що призводить до професійних криз, стресів, виснаження і вигорання. З 1974 по 2011 роки вийшло друком понад 2500 статей і книг; присвячених вченню синдрому професійного вигорання.Семиченко, зокрема зауважує, що криза виникає і тоді, коли життєві обставини швидко та докорінно змінюються; саме такою принциповою зміною характеризується початковий період входження випускника педагогічного вузу в професійну діяльність. Семиченко підкреслює: «Учитель зможе зберегти у цих випробуваннях, оптимально використати і надалі розвинути свій потенціал, знайти сили і можливості подолати внутрішню кризу, якщо хоча б у загальних рисах знатиме про ті «підводні камені» професійної діяльності,труднощі, що на нього чекають» [11, с. Маркова, досліджуючи процес професіоналізації зясувала, що кризи можуть відбуватися неодноразово на протязі всього життя; вони виникають на стику окремих періодів, на етапі переходу на нову посаду, при необхідності перекваліфікації тощо. Нормативні (або, як їх ще називають, нормальні, прогресивні) кризи є нормативним явищем, яке супроводжує процес професійного становлення особистості. В якості рушійних сил виникнення та розвитку цих криз одні науковці розглядають природне прагнення людини до самоздійснення, інші - включення у різноманітні соціальні відносини, треті - соціальну ситуацію, провідну діяльність і активність самого субєкта діяльності.Маслач підкреслює, що професійне вигорання - це не втрата творчого потенціалу, не реакція на нудьгу, а скоріше емоційне виснаження, що виникає на фоні стресу, викликаного міжособистісним спілкуванням.[20,с.83]. Перший підхід розглядає професійне вигорання, як стан фізичного, психічного і передусім емоційного виснаження, викликаного довготривалим перебуванням в емоційно перевантажених ситуаціях спілкування. Існує так звана «група ризику» працівників, які найбільш схильні до вигорання - це ті, хто працює у сфері «людина - людина» і в силу своєї професії змушені багато і інтенсивно спілкуватись з іншими людьми. Синдром "професійного вигорання" працівників освітніх організацій - виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сімї. Професійне вигоряння виявляється у депресивному стані, почутті втоми і спустошеності, ентузіазму, утраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці, негативній настанові щодо роботи і життя в цілому.Оскільки виникненню синдрому професійного вигорання передує перебування у стресі, у практичній діяльності психолога варто вирішувати питання профілактики стресових розладів, ознайомлювати вчителів із засобами профілактики стресових розладів, стратегіями та методами саморегуляції, самодопомоги. До взаєморозуміння та конструктивної взаємодії учителя і учня може привести бажання вчителя зрозуміти особливості та принципи сприйняття, мислення, переживання учня, що є можливим, коли вчитель сприймає та усвідомлює себе самого та власні ціннісні орієнтири. Підвищення рівня підготовки вчителів до попередження та подолання синдрому професійного вигорання можна забезпечити в результаті використання спеціальної соціально - психологічної програми, спрямованої на оволодіння вчителями: а) знаннями, що розкривають зміст та структуру синдрому професійного вигорання; Реалізація зазначеної соціально - психологічної програми передбачає використання дворівневої технології попередження та подолання синдрому професійного вигорання у вчителів: на рівні організації (що передбачає використання семінару-тренінгу “Профілактика та подолання синдрому професійного вигорання в освітніх організаціях”) та на рівні особистості (що передбачає використання системи конкретних засобів та прийомів на різних етапах протікання синдрому професійного вигорання. Щоб подолати трудоголізм, використайте такі засоби: сконцентруйтеся на тому, що вам подобається найбільше, та спробуйте знайти способи припинити або мінімізувати виконання того, що вам не подобається; спитайте себе «чим би я хотів займатися безкоштовно?» і потім спробуйте спрямовувати в це русло свою роботу; використовуйте свій час, не дозволяйте часу використовувати вас; вирішіть для себе, скільки часу ви приділятиме відтепер роботі, потім скоротіть свій робочий час до цього рівня; використайте для цього так звані «штучні» прийоми (призначте відразу після закінчення робочого дня зустріч із другом, заплануйте відвідування басейну, похід до театру тощо); залишіть вільний час у ва

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні аспекти дослідження синдрому професійного вигоряння та інших криз сучасного вчителя

1.1 Професійні кризи вчителя в умовах сучасного освітнього простору

1.2 Поняття, та основні причини виникнення синдрому професійного вигоряння

1.3 Основні прояви синдрому професійного вигорання у вчителів

Розділ ІІ. Шляхи та методи профілактики та подолання синдрому професійного вигоряння та інших криз сучасного вчителя

2.1 Особливості профілактики професійного вигоряння та інших криз

2.2 Обґрунтування оптимального варіанту подолання проблеми професійного вигоряння та інших професійних криз у роботі сучасного вчителя роботі сучасного вчителя

Висновки

Список використаних джерел

Додатки