Професійне самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх учителів музики - Автореферат

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано у Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України Дубасенюк Олександра Антонівна, Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки кандидат педагогічних наук, доцент Захист дисертації відбудеться 10 лютого 2009 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м.Змістовне наповнення фахової підготовки полягає у спрямуванні особистості майбутнього учителя музики на самоорганізовану самоосвітню діяльність, яка є як необхідним компонентом життєтворчості та життєдіяльності та передумовою професійного самовдосконалення. Це вимагає побудови такої системи підготовки майбутніх учителів музики, яка забезпечила б високий рівень психолого-педагогічної освіти відповідно до вимог гуманістичної парадигми, створила умови для вдосконалення професійно значущих якостей, формування комунікативної компетентності, розвитку організаційних здібностей. Сучасні педагогічні дослідження визначають теоретичну і практичну значущість проблеми професійного зростання особистості майбутніх учителів музики та їхнього самовдосконалення в аспекті визначення необхідних і достатніх умов для професійного становлення особистості. Теоретичний аналіз проблеми та вивчення досвіду підготовки фахівців дозволив виявити ряд суперечностей, які обєктивно існують у навчальному процесі ВНЗ: між соціальним замовленням та рівнем підготовки майбутнього вчителя музики; високими вимогами до фахівця та недооцінкою ролі самовдосконалення у підвищенні теоретичного, психолого-педагогічного та фахового рівнів, недостатньою сформованістю необхідних знань та вмінь, відсутністю спрямованості особистості на самовдосконалення, що може призвести до емпіричного, безсистемного характеру процесу фахової підготовки. В основу дослідження покладено припущення про те, що професійне самовдосконалення майбутніх учителів музики забезпечується шляхом структуризації та наповнення психолого-педагогічним змістом методичного компоненту підготовки майбутніх учителів музики (інтегративні форми навчання, спеціальні методичні прийоми); особистісно-творчого компоненту (інтерпретація музичних творів, організація конструктивної міжособистісної комунікативної взаємодії у підсистемах „викладач-музикант-студент”, „студент-студент”) та професійного компоненту як системи практичного впровадження набутих знань і вмінь у процесі навчально-педагогічної практики, активізація яких призводить до формування позитивної динаміки професійного самовдосконалення та підвищення фахового рівня майбутніх вчителів.Узагальнено основні підходи до визначення сутності професійного самовдосконалення як основного поняття дослідження, обґрунтовано специфіку професійного самовдосконалення у процесі реалізації завдань навчально-професійної підготовки вчителів музики. Систематизовано сучасні дослідження проблеми професійного самовдосконалення, зокрема, у визначенні теоретичних положень щодо понять “самовдосконалення” (А.Ф. Мороз визначав педагогічну готовність як складне педагогічне утворення зі складною психологічною структурою, що містить взаємообумовлені структурні складові: мотиваційну (позитивне ставлення до професії, інтерес до неї та інші стійкі професійні мотиви); орієнтаційну (знання й уявлення про особливості й умови професійної діяльності, вимоги до особистості); операційну (володіння способами й прийомами професійної діяльності, необхідними знаннями, вміннями, навичками, процесами аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо); вольову (самоконтроль, уміння управляти діями, з яких складається виконання трудових обовязків); оцінну (самооцінка своєї професійної підготовленості і відповідність процесу вирішення професійних завдань оптимальним трудовим зразкам). Зроблено висновок, що професійне самовдосконалення забезпечує формування системи музичної освіти у фаховій підготовці майбутніх вчителів музики шляхом структуризації та наповнення психолого-педагогічним змістом: методичного компоненту підготовки (інтегративні форми навчання, спеціальні методичні прийоми); особистісно-творчого компоненту (інтерпретаційна діяльність з матеріалом музичного твору та особистісним саморозумінням та самопізнанням, організація конструктивної міжособистісної комунікативної взаємодії у підсистемах „викладач-музикант-студент”, „студент-студент”); професійного компоненту як системи теоретичного забезпечення та практичного впровадження набутих знань і вмінь у процесі навчально-педагогічної практики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ