Професійна спрямованість викладання математичного аналізу в умовах диференційованої підготовки вчителя математики - Автореферат

Професійна спрямованість викладання математичного аналізу в умовах диференційованої підготовки вчителя математикиУ звязку із змінами, які відбуваються на ниві шкільництва, особливо актуальною постає проблема вдосконалення професійної підготовки вчителів математики. Адже впровадження нових прогресивних тенденцій в шкільний навчальний процес, викладання математики у школах і класах різного профілю потребує відповідної підготовки вчителів математики. Аналіз відвіданих уроків математики, бесіди з учителями, вивчення матеріалів різних нарад з проблем підготовки вчителів математики, результати державних екзаменів дозволяють зробити висновок про те, що випускники фізико-математичних факультетів педагогічних вузів мають ряд істотних недоліків у професійній підготовці: - невідповідність вимогам сучасної школи знань студентами-випускниками шкільного курсу математики (ШКМ), методів його викладання, його звязків із вузівськими математичними курсами; розробити рекомендації по вдосконаленню нині чинної навчальної програми з математичного аналізу; розкрити можливості змісту навчального матеріалу з математичного аналізу та методів навчання цієї дисципліни у формуванні в студентів деяких математичних, методичних і загальнопедагогічних знань і вмінь, розробити методичні рекомендації щодо практичної реалізації цих можливостей у процесі навчання математичного аналізу; Для розвязування поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс теоретичних та експериментальних методів: аналіз психолого-педагогічної, математичної і методичної літератури, шкільних і вузівських програм з математики, шкільних підручників і посібників з математики, призначених для різних типів шкіл і класів, підручників і посібників з математичного аналізу для педвузів; аналіз кваліфікаційних характеристик та професіограм учителя математики; аналіз уроків вчителів, лекційних і практичних занять викладачів педвузів та бесіди з ними, вивчення їх досвіду; проведення анкетування, тестування і контрольних робіт; педагогічний експеримент (констатуючий, пошуковий, формуючий), опрацювання його результатів з використанням методів математичної статистики.У першому розділі «Проблема професійної спрямованості викладання математичного аналізу та особливості її розвязання в умовах диференційованої підготовки вчителя математики» зроблено аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з теми дослідження; визначені основні проблеми, повязані із професійною підготовкою вчителів математики в процесі навчання їх математичного аналізу, намічені конкретні шляхи розвязання цих проблем. Зокрема, розкрито динаміку поглядів науковців на зміст професійної спрямованості навчання цих дисциплін: від трактування її у вузькому, змістовному плані (професійна спрямованість зводилася лише до грунтовного і всебічного висвітлення в процесі вузівського навчання основ ШКМ) до більш широкого розуміння професійної спрямованості навчання як концепції, що виражає необхідність цілеспрямованого і неперервного формування у студентів основ професійної майстерності, які базуються на глибоких знаннях шкільного курсу математики, наукових основ і методичного забезпечення. Другу групу становлять праці, присвячені професійній спрямованості прийомів і методів навчання математичного аналізу, питанню формування окремих методичних знань і вмінь у студентів в процесі викладання цієї дисципліни. Одна з таких проблем полягає в тому, щоб із усього переліку професійних знань, умінь і якостей вчителя математики, відображених у кваліфікаційній характеристиці, відібрати ті, які можуть бути сформовані в студентів у процесі навчання їх математичного аналізу. Мотиви вивчення математичного аналізу умовно розбито на три групи: професійні (вивчення студентами математичного аналізу спонукається розумінням та внутрішнім прийняттям важливості цього предмету для професійної підготовки); учбово-пізнавальні, основним серед яких є пізнавальний інтерес до математики взагалі і до математичного аналізу зокрема; мотиви зовнішнього характеру по відношенню до процесу учіння («математичний аналіз вивчаю тому, що цей предмет передбачений для вивчення програмою», «тому, що необхідно складати залік, іспит» тощо).

Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Михалін Г.О., Томащук О.П. Усунення деяких логічних прогалин шкільного курсу математики засобами математичного аналізу: Навч.-метод. посібник. - К.: УДПУ, 1995. - 96 с.

2. Михалін Г.О., Томащук О.П. Що повинен знати вчитель математики про елементарні функції: Навч.-метод. посібник. - К.: УДПУ, 1995. - 101 с.

3. Томащук О.П. Опуклі функції: Методична розробка для студентів вищих педагогічних навч. закладів і вчит. математики. - К.: УДПУ, 1996. - 27 с.

4. Томащук О.П. Професійна спрямованість викладання математичного аналізу // Рідна школа. - 1997. - №11. - С. 55-56.

5. Михалін Г.О., Томащук О.П. Професійна спрямованість викладання спеціальних математичних дисциплін // Математика в школі. - 1998. - №2. - С. 9-13.

6. Томащук О.П. Формування узагальненого вміння розвязувати задачі у майбутніх учителів математики на заняттях із математичного аналізу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - 1998. - №4 (3). - С. 65-71.

7. Томащук О.П. Реалізація принципу професійної спрямованості при викладанні теми «Тригонометричні функції» майбутнім учителям математики // Евристика та дидактика точних наук: Міжнар. зб. наук. робіт. Вип.9. - Донецьк, 1998. - С. 30-36.

Размещено на .ru