Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти обрання професії співробітниками МНС - Курсовая работа

В психології немає однозначного розуміння професійної спрямованості, що трактується як сукупність мотивів особистості, планів, ціннісних орієнтацій в галузі певної професійної діяльності. Тому ми вважаємо актуальним дослідити професійну спрямованість та соціально-психологічні детермінанти вибору професії, що забезпечує рівень ефективності діяльності в екстремальних умовах. Предметом дослідження є соціально-психологічні детермінанти вибору професії співробітника МНС. Мета - дослідити соціально-психологічні фактори, які визначають професійний вибір співробітників МНС. Визначити соціально-психологічні детермінанти вибору професіі працівниками МНС.Існують різні варіанти визначення поняття "вибору професії", однак всі вони містять думку, що професійне самовизначення являє собою вибір, здійснюваний у результаті аналізу внутрішніх ресурсів субєкта й співвіднесення їх з вимогами професії. Вибір професії - це не одномірний акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей субєкта вибору професії. Відповідно очевидно, що перша необхідна умова формування професійної спрямованості складається у виникненні вибірково-позитивного відношення людини до професії або до окремої її сторони. Мова йде про виникнення субєктивного відношення, а не про ті обєктивні звязки, які можуть мати місце між людиною й професією (у тому числі її відбиття в мистецтві, літературі, змісті навчального програмного матеріалу й т.п.). Зазначення на вибірково-позитивне відношення людини до професії не розкриває, однак, психологічного змісту його професійної спрямованості.Виникнення вибірково-позитивного відношення до професії означає утворення системи "людина - професія", усередині якого починається взаємодія обєкта й субєкта відносини. Поняття "відношення людини до професії" не може бути зведене до активності, що йде від субєкта. Дослідження професійної спрямованості, умов і рушійних сил її розвитку не може бути здійснене у відриві від системи впливів, що йдуть від іншої сторони відносини, тобто від професії. У цих випадках невідповідність між мотивами вибору й змістом вибраної професії є настільки повним, а вимоги професії настільки далекими особистості, що вираження "професійна спрямованість" просто втрачає зміст. Жагуче захоплення своєю професією; людина й справа зливається в єдине ціле; спрямованість формується при наявності більших здатностей до вибраної професії, яскраво виражених схильностей і покликання; відзначається висока професійна майстерність і наявність професійного ідеалу; при твердих переконаннях в особистій і соціальній значимості своєї професії.Виходячи із цього й вирішується питання про взаємовідношення між схильностями й. здібностями Являючи собою виборче відношення до діяльності, потреба в ній, схильність приводить до пробудження й мобілізації схованих до цього сил людини, допомагає виявленню й формуванню йог здібностей, у значній мірі визначає його професійну спрямованість [29]. Таким чином, розвиток здібностей до діяльності не може відбуватися поза схильністю, а схильність неминуче приводить до розвитку здібностей. У звязку із цим затверджується закон відповідності здібностей і схильностей.". Хоча в окремих випадках у силу зовнішніх, іноді несприятливих, впливів може бути розбіжність схильностей і здібностей, але основним все-таки є правило відповідності здібностей і схильностей" [29, с.72]. Тому, коли говорять про випадки розбіжності між здібностями й схильностями, мають на увазі саме гадані схильності.Проаналізувавши психологічну літературу по проблемі професіаналізації особистості ми прийшли до висновку, що серед вчених існують різні варіанти визначення поняття "вибору професії", однак всі вони містять думку, що професійне самовизначення являє собою вибір, здійснюваний у результаті аналізу внутрішніх ресурсів субєкта й співвіднесення їх з вимогами професії. Вибірне відношення до професії найчастіше починається з виникнення приватних мотивів, повязаних з окремими сторонами змісту певної діяльності, або процесом тривалості, або з якими-небудь зовнішніми атрибутами професії. За певних умов значимими для людини можуть стати багато повязані із професією фактори: її творчі можливості, перспективи професійного росту, престиж професії, її суспільна значимість, матеріальні, гігієнічні й інші умови праці, його відповідність звичкам, особливостям характеру й т.п. Виникнення вибірково-позитивного відношення до професії означає утворення системи "людина - професія", усередині якого починається взаємодія обєкта й субєкта відносини.Визначити соціально-психологічні детермінанти вибору професії працівниками МНС. Для визначення соціально-психологічних детермінант вибору професії співробітниками МНС ми використовували анкету. Для визначення соціально-психологічних детермінант вибору професії співробітниками МНС ми використовували нами розроблену анкету, яка містить ряд питань про особистості випробуваного

Содержание

Вступ

Розділ 1. Психологічні закономірності формування професійної спрямованості особистості

1.1 Професійне самовизначення як психологічний процес

1.2 Соціально-психологічні механізми формування професійної спрямованості особистості

1.3 Взаємозвязок цінністно-смислових і індивідуально-психологічних компонентів у процесі формування професійної спрямованості

Висновки

Розділ 2. Вивчення професійної спрямованості та соціально-психологічних детермінант вибору професії співробітниками МНС

2.1 Програма та методи дослідження

2.2 Професійна мотивація співробітників МНС

2.3 Переважаюча спрямованість особистості ПРАЦІВНИКІВМНС

Висновки

Висновки

Список использованной литературы

Проаналізувавши психологічну літературу по проблемі професіаналізації особистості ми прийшли до висновку, що серед вчених існують різні варіанти визначення поняття "вибору професії", однак всі вони містять думку, що професійне самовизначення являє собою вибір, здійснюваний у результаті аналізу внутрішніх ресурсів субєкта й співвіднесення їх з вимогами професії. Зміст визначення пояснює двобічність явищ вибору професії: з одного боку, той, хто вибирає (субєкт вибору), з іншого боку - те, що вибирають (обєкт вибору). І субєкт, і обєкт мають величезний вибір характеристик, чим пояснюється неоднозначність явища вибору професії. Повнота професійної спрямованості - це коло (розмаїтість) мотивів переваги професії. Вибірне відношення до професії найчастіше починається з виникнення приватних мотивів, повязаних з окремими сторонами змісту певної діяльності, або процесом тривалості, або з якими-небудь зовнішніми атрибутами професії. За певних умов значимими для людини можуть стати багато повязані із професією фактори: її творчі можливості, перспективи професійного росту, престиж професії, її суспільна значимість, матеріальні, гігієнічні й інші умови праці, його відповідність звичкам, особливостям характеру й т.п. Це свідчить про те, що професійна спрямованість ґрунтується на широкому колі потреб, інтересів, ідеалів, установок людини. Чим повніше професійна спрямованість, тим більше багатобічний зміст має для людини вибір даного виду діяльності, тим різнобічне задоволення, одержуване від реалізації даного наміру.

Виникнення вибірково-позитивного відношення до професії означає утворення системи "людина - професія", усередині якого починається взаємодія обєкта й субєкта відносини. Поняття "відношення людини до професії" не може бути зведене до активності, що йде від субєкта. Дослідження професійної спрямованості, умов і рушійних сил її розвитку не може бути здійснене у відриві від системи впливів, що йдуть від іншої сторони відносини, тобто від професії. За певних умов взаємодії сторін даного відношення здобуває характер діалектичного протиріччя, що створює рушійні сили розвитку професійної спрямованості. Ідеальна модель відповідності між особистістю й працею повинна містити повний збіг обєктивного змісту діяльності і її особистісного змісту.

Таким чином, психологічними механізмами професійної спрямованості особистості можуть виступати складна багаторівнева структура мотивів, цінностей, особистісних змістів і здатностей, що визначають професійно важливі якості.