Професійна спрямованість математичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ м.п.Роботу виконано на кафедрі математики і теорії та методики навчання математики в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Дисертаційне дослідження присвячене розробці методичної системи навчання вищої математики, здатної посилити професійну спрямованість курсу, забезпечити підвищення якості математичної освіти, інтересу до математичних методів пізнання дійсності й сформувати готовність майбутніх інженерів-педагогів розвязувати професійні задачі. У дисертації на базі створеної концептуальної моделі реалізації професійної спрямованості курсу вищої математики розроблено і науково обґрунтовано цілі, завдання, методи, форми та засоби навчання вищої математики інженерів-педагогів. Вміння застосовувати математику в професійній діяльності формуються шляхом розгляду великої кількості прикладних й професійних задач, в процесі розвязування яких студенти будують та досліджують математичні моделі різних процесів.Унікальність професії інженера-педагога полягає в тому, що людина, яка її отримала має володіти компетентностями двох «спеціальностей» (інженера та педагога) одночасно, мати високі професійні якості педагога і бути готовим до розвязання професійних задач інженера. Оскільки комплексний підхід до розвязання проблеми професійної спрямованості курсу вищої математики для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей є недостатньо розробленим, існує потреба визначення професійно значущих для даного профілю розділів математики, відсутнє належне дидактичне забезпечення навчального процесу, то актуальними є: розробка концепції практичної реалізації професійної спрямованості курсу вищої математики для інженерів-педагогів; формування системи прикладних задач; створення навчально-методичного забезпечення усіх ланок навчального процесу, вивчення доцільності використання нових інформаційно-комунікаційних технологій; системного підходу до формування вміння використовувати метод математичного моделювання. Теоретично обґрунтувати та розробити методику навчання математики майбутніх інженерів-педагогів, яка реалізує професійну спрямованість курсу вищої математики. Для розвязування поставлених завдань застосовувалися методи науково-педагогічного дослідження: O теоретичні: аналіз літератури з проблеми дослідження - навчальної, наукової, психолого-педагогічної, методичної, нормативних директивних матеріалів та інформаційних ресурсів мережі Інтернет (1.1-1.4 - тут і далі - підрозділи дисертації), зокрема - навчальних планів, програм, підручників, посібників з математики, зі спеціальних дисциплін, з методики навчання математики (1.1, 1.3) та дисертаційних досліджень, монографій, матеріалів Обгрунтованість та вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується: методологічною обґрунтованістю теоретичних положень в галузі педагогіки, психології, методики навчання математики; обєктивним науковим аналізом стану проблеми, відповідністю методів дослідження меті та завданням, перевіркою основних положень дослідження шляхом педагогічного експерименту, впровадженням розробленої методики в практику роботи УІПА, позитивною оцінкою викладачів вузів розроблених навчальних матеріалів і методики їх використання, схваленням результатів дослідження на науково-практичних конференціях.Тільки інтегральний підхід до вирішення проблеми належної професійної спрямованості курсу вищої математики може дати бажаний результат: інтерес до навчання, оволодіння відомими алгоритмами та методами розвязання задач, оволодіння методом математичного моделювання - потужним методом пізнання навколишньої дійсності. Для успішної реалізації принципу професійної спрямованості навчання зміст курсу вищої математики має бути чітко структурованим за цілями. В системі підготовки інженерів-педагогів вивчення розділів та тем курсу вищої математики має по можливості слідувати наступній схемі: 1) задачі, що приводять до понять, 2) теоретичний виклад матеріалу, 3) коментарі та інтерпретації фактів, 4) прикладні аспекти теми (застосування). Особливо значущими для інженера-педагога є наступні розділи математики: вектори, аналітична геометрія, похідна, інтеграл, функції багатьох змінних, диференціальні рівняння, математична статистика, факти яких мають широке застосування в професійно-орієнтованих дисциплінах інженерного напряму.