Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукВ умовах суспільної трансформації, що їх спостерігаємо зараз в Україні, формується більш уважне, ніж раніше, але й вимогливіше ставлення до особистості, нове розуміння соціального та психологічного благополуччя, самореалізації, становлення особистості. У звязку з цим зростають вимоги до психологічної науки, яка покликана допомогти кожному члену суспільства, як чоловікам, так і жінкам, ефективно визначати життєві орієнтири, реалізувати свій особистісний потенціал, долати труднощі особистісного становлення. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли в силу політичних, економічних, соціальних змін відходять у минуле чіткі розмежування виключно жіночих сфер діяльності і суто чоловічих, життя вимагає більш гнучких гендерних моделей для здійснення життєвого шляху, побудови гармонійного внутрішнього світу. Поняття “самореалізація” (self-realization) часто вживають як синонім терміну “самоактуалізація” (self-actualization), “реалізація своїх можливостей” (self-fulfillment). Професійна самореалізація більшою мірою, ніж реалізація виключно у сімейній сфері, сприяє автономності, самоповазі, субєктивному благополуччю, становленню особистості жінки; 2) реалізованим у професійній діяльності жінкам властивий вищий рівень самоактуалізації, ніж реалізованим у сімейній сфері.На підставі аналізу психологічної літератури можна виокремити два значення, у яких вживається термін “становлення особистості”: 1) набуття мінімуму соціальної зрілості (К.К.Платонов, В.Д.Менделєвіч і ін.), що знаменує перехід від юності до дорослості, коли молода людина сформувалась як особистість; 2) становлення зрілої особистості, як результат всевікового особистісного розвитку (Д.О.Леонтьєв, В.М.Кроль і ін.). Далі у дисертації пропонується структурно-функціональна модель процесу самореалізації особистості з виокремленням у ньому трьох етапів: 1-й етап - процес кристалізації особистісної сутності індивіда: а) вирішення наявних внутріошньоособистісних суперечностей, самовизначення; б) актуалізація сутнісних потреб; в) самопізнання, формування самосвідомості; г) актуалізація потенціалу особистості; На низькому рівні самореалізації особистість характеризується відсутністю прагнення до виявлення і розкриття своїх можливостей і потенцій; здатністю реалізувати лише ті якості, які яскраво виражені, не прикладаючи вольових зусиль; малоактивністю та малоусвідомленістю життєвої позиції, слабкістю самоусвідомлення, саморефлексії, саморегуляції, заниженістю рівня домагань. Найбільш важливими для здійснення професійної самореалізації в опитаних нами жінок є (проранговано): 1) задоволення від роботи (заняття “до душі”); 2) професіоналізм; 3) наявність спілкування; 4) матеріальна винагорода; 5) можливість зробити щось корисне, вагоме; 6) можливість розвиватись, реалізувати свій потенціал; 7) можливість зробити карєру; 8) підвищення соціального статусу. Нами було проведено кореляційний, факторний та порівняльний аналіз середніх арифметичних показників методик у контрастних групах: 1) з високим та низьким рівнем реалізації життєвих планів щодо професійної діяльності, що відповідає високому та низькому рівню професійної самореалізації, - ВК та НК; 2) з високим та низьким рівнем реалізованості життєвих планів щодо сімї - ВС і НС.Здійснений аналіз дав змогу констатувати важливість для жінки професійної самореалізації, яка поряд із самореалізацією у сімейній сфері, є вагомим чинником становлення її особистості. Становлення ми розглядали як якісний стан, що характеризується узгодженістю когнітивної, емоційно-ціннісної та мотиваційно-вольової сфер, реалізацією сутнісного потенціалу особистості. Необхідними атрибутами такого становлення виступають прагнення до самоактуалізації, наявність соціального інтересу, креативність, самоефективність, конгруентність. Професійна самореалізація порівняно із самореалізацією у сімейній сфері здійснює вагоміший внесок у процес становлення зрілої особистості. Професійна самореалізація жінки повязана у першу чергу із реалізацією потреби у самоповазі, здатна задовольняти потреби у прийнятті і належності до певної соціальної групи повніше, ніж самореалізація у сфері сімї, сприяє самоактуалізації.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ