Предмет професійної патології - самостійної клінічної дисципліни, яка має свою термінологію, методи діагностики, профілактики і лікування. Класифікація та діагностика професійних хвороб. Облік, реєстрація та розслідування випадків професійних отруєнь.
Мета роботи - розглянути предмет професійної патології; історичний нарис профпатології; класифікацію професійних хвороб; діагностику професійних хвороб; структуру професійної захворюваності в Україні та країнах.Професійна патологія (профпатологія) - самостійна клінічна дисципліна, яка має свою термінологію, методи діагностики, профілактики і лікування. Професійна патологія - інтегруюча наука, до складу якої входять різноманітні захворювання органів і систем, обумовлені негативним впливом факторів виробничого середовища. Фактори виробничого середовища або технологічного процесу, які негативно впливають на організм людей, зайнятих на тому чи іншому промисловому підприємстві або в сільському господарстві і приводять до виникнення патологічних станів, прийнято називати професійними шкідливостями.Перші публікації, в яких описуються вкрай важкі умови праці шахтарів, каменярів, вуглекопів та виникнення у них смертельних захворювань, які називали "гірська чахотка", датовані XV-X VI століттями. Опис таких захворювань знаходимо у працях Агріколи Г., 1500; Рамацціні Б., 1700; Нікітіна А. Н., 1847; Ерісмана Ф. Ф., 1877 та інших. У названих роботах висвітлено чіткий взаємозвязок умов праці та професійнообумовлених захворювань. Та, окрім суто медичної літератури, класичну картину професійного захворювання, зокрема пневмоконіозу вуглекопів, можна зустріти і в художній літературі. Значну роль у розвитку вчення про професійні хвороби та їх звязок з гігієною праці відіграли фабричні і санітарні лікарі (Е. М.Залежно від фактора, що діє на організм людини, виділяють такі групи професійних захворювань: 1) обумовлені впливом виробничого пилу (пиловий бронхіт, пневмоконіози, пухлини легень та інші); 4) хвороби, які виникають внаслідок виробничого контакту людини з різноманітними біологічними факторами (інфекційні і паразитарні хвороби у персоналу протитуберкульозних закладів, інфекційних лікарень; захворювання, які виникають під впливом антибіотиків, дріжджів і дріжджеподібних грибів);При встановлені діагнозу професійного захворювання, звязку його з виконуваною роботою або професією, вирішенні питань працездатності, медичної і трудової реабілітації, а також при розгляді питань, повязаних з відшкодуванням власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків, слід керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.00 № 1662 про затвердження переліку професійних захворювань. До професійних захворювань належать захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, повязаних з роботою.До цього слід додати цілковите руйнування системи медичного обслуговування працюючих, що призвело до погіршення якості профілактичних медичних оглядів та повноти охоплення ними людей, що працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, контролю за станом умов праці, впровадження дієвих заходів первинної та вторинної профілактики. За даними Держкомстату України, майже кожний четвертий робітник (21,7 %) працює в умовах, що не відповідають санітарним нормам і правилам за параметрами шкідливих факторів. У робітників основних професій вугільної промисловості (забійники, прохідники, кріпильники, робочі очисних забоїв) пневмоконіоз виникає при стажі роботи 15 і більше років, а при високому вмісті діоксиду кремнію в пилу і раніше - через 9 років. Середній вік хворих при хронічних бронхітах перевищує 50 років, а стаж роботи складає в середньому 16-20 років. Середній період формування вібраційної хвороби складає 14-19 років при середньому віці 44-45 років, при нейросенсорній приглухуватості відповідно 18-21 рік і 52-55 років.При цьому наголошується, що професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ України. Звязок професійного захворювання з умовами праці працівника встановлюється на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці і визначається відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів або представників підприємства, профспілок та робочого органу дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста-профпатолога міста чи області. Для встановлення діагнозу і звязку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головні спеціалісти можуть направляти хворого до лікувально-профілактичних закладів згідно з переліком, затвердженим МОЗ України.Організація та проведення профілактичних медичних оглядів працівників певних професій здійснюються у порядку, встановленому наказом МОЗ України від 31.03.94 р № 45. Відповідальність за організацію і проведення профілактичних медичних оглядів покладається на ке
План
Зміст
Вступ
1. Предмет професійної патології
2. Історичний нарис
3. Класифікація професійних хвороб
4. Діагностика професійних хвороб
5. Структура професійної захворюваності в Україні та країнах зарубіжжя
6. Облік, реєстрація та розслідування випадків професійних отруєнь і професійних захворювань в Україні
7. Організація та проведення попередніх та періодичних медичних оглядів
Висновок
Список використаної літератури професійна патологія отруєння хвороба
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы