Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до розв’язання дидактико-методичних задач - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до розвязання дидактико-методичних задачРоботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Червякова Наталія Іванівна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти. Захист відбудеться 22 червня 2010 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: 91011, м.Успішність професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів визначається наявністю в нього підготовленості до вирішення педагогічних, у тому числі дидактико-методичних задач, що передбачає володіння вміннями всебічного аналізу проблемних навчальних ситуацій, самостійного прийняття відповідних рішень, розвиненого почуття відповідальності за долю дитини, гуманізму й ціннісного ставлення до неї в будь-якій ситуації, а також професійної мобільності та конструктивності. Формування вмінь та навичок розвязання дидактико-методичних задач як окремого інтегрованого виду педагогічних задач у процесі професійної підготовки сприяє розвитку готовності майбутнього фахівця до вирішення проблемних ситуацій організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю молодших школярів, забезпечує інтеграцію теорії з практикою, оволодіння досвідом квазіпрофесійної діяльності вже на етапі підготовки у ВНЗ. Аналіз теорії й практики підготовки майбутнього вчителя початкової школи свідчить про наявність суперечностей між: вимогами суспільства до рівня професійної підготовки вчителя початкової школи, здатного якісно розвязувати широке коло професійних задач, й усталеною орієнтацією освітнього процесу вищих педагогічних навчальних закладів на теоретичну підготовку майбутніх фахівців, яка не забезпечує повною мірою формування такої здатності; значними педагогічними можливостями дидактико-методичних задач для професійного та особистісного розвитку майбутнього вчителя початкових класів і недостатнім їх використанням у процесі підготовки фахівців цього напрямку; необхідністю цілеспрямованого формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до розвязання дидактико-методичних задач та нерозробленістю педагогічних умов забезпечення ефективності цього процесу. Актуальність проблеми дослідження, її теоретична та практична значущість, необхідність розвязання виявлених протиріч зумовили вибір теми дисертаційної роботи „Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до розвязання дидактико-методичних задач”. В основу дослідження покладено гіпотезу: формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до розвязання дидактико-методичних задач буде ефективним, якщо забезпечити: умотивованість студентів до майбутньої професійної діяльності як процесу розвязання дидактико-методичних задач шляхом створення ціннісно-смислових навчальних ситуацій; розробку та включення в зміст професійно орієнтованих дисциплін системи знань про типи дидактико-методичних задач і способи їх розвязання; формування в студентів комплексу вмінь розвязувати дидактико-методичні задачі на основі використання інтерактивних технологій навчання; взаємозвязок розвитку компонентів готовності майбутнього вчителя початкових класів до розвязання дидактико-методичних задач у процесі вивчення спецкурсу.У першому розділі - „Теоретичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до розвязання дидактико-методичних задач” - здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів на засадах задачного підходу; зясовано сутність і структуру дидактико-методичних задач, їх типологію; представлено характеристику структури, рівнів та критеріїв готовності майбутніх учителів початкових класів до розвязання дидактико-методичних задач. Визначено структурні компоненти дидактико-методичної задачі як сукупності, яка включає: проблемну навчальну ситуацію, що обєктивно виникає в навчальному процесі й потребує розвязання; учителя початкових класів як субєкта розвязання дидактико-методичної задачі; молодшого школяра як учасника субєкт-субєктних взаємин процесу розвязання задачі; механізм аналізу ситуації, формулювання проблеми та прийняття педагогічного рішення щодо її розвязання; реалізації прийнятого рішення на засадах особистісно орієнтованого підходу; аналіз і рефлексія результатів та наслідків вирішення дидактико-методичної задачі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ