Професійна компетентність фахівців соціальної роботи - Курсовая работа

Державний університет телекомунікацій Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництваКомпетентність як сформована здатність, достатня, щоб жити комфортно, професіоналізм, уміння нестандартно мислити й спілкуватися, набуття особистого досвіду, впевненість у собі, розвиток здібностей, глибокі знання - це досить не повний перелік якостей майбутнього фахівця, умов для прийняття методично правильного рішення, забезпечення психологічно та організаційно обґрунтованого управління. У сучасний період розвитку інформаційного суспільства в Україні істотно зростають вимоги до кваліфікації та якості підготовки майбутніх фахівців . Провідні західні фахівці відзначають, зокрема, різке зниження адекватності свідомості і самосвідомості пересічного члена розвинутого постіндустріального суспільства та його здатності до самореалізації . За результатами соціальної експертизи значущість в сучасному суспільстві високої професійної компетентності, що визначає конкурентоспроможність працівника в Україні, становить 47,8 %, а правової компетентності - 11,5 %. Деякі вчені ототожнюють поняття «професіоналізм» і «майстерність», інші розглядають його як певний рівень сформованої майстерності, ототожнюють його з поняттями «самоосвіта і самовиховання», готовність і самовдосконалення.Як бачимо навіть із загальної характеристики соціальної роботи, вона є складним процесом, що вимагає міцних знань соціології, психології, педагогіки, медицини, правознавства, економіки, теорії управління та інших галузей, її ефективність значною мірою залежить від самого соціального працівника, його вмінь, досвіду, особистих якостей. Цей колектив було створено для апробування нових підходів до виховної роботи за місцем проживання. У країні все більшої підтримки набуває концепція соціального виховання - педагогічно орієнтованої і доцільної системи подання допомоги особистості дитини в оптимальній реалізації здібностей і можливостей у суспільстві. Здійснюється вона на всіх етапах, у різних сферах мікросередовища особистості, з повноцінним використанням потенціалу кожного субєкта виховного процесу, включаючи й саму дитину. За умов нашого недавнього минулого система шкільної освіти та виховання була орієнтована на підготовку слухняних виконавців, обєктів зовнішнього впливу.Основні з них такі: § володіти основами пенсійної справи, соціального захисту сімей з дітьми, інвалідів та інших соціально незахищених громадян; § виявляти на підприємствах, в мікрорайонах, селах сімї окремих осіб, які потребують допомогу; § встановлювати причини виникаючих у них труднощів, конфліктних ситуацій, в т.ч. за місцем роботи, навчання і т.д., допомагати їм у розвязанні проблем, працевлаштуванні, соціальному захисті; § надавати допомогу в укладанні угод про надомну працю батькам що мають неповнолітніх дітей, інвалідам, пенсіонерам;Як соціолог і педагог, він має глибоко знати правові, моральні, психологічні регулятори життєдіяльності людей, має бути здатним і готовим прийти їм на допомогу, надавати її кваліфіковано, доброзичливо і терпеливо. Незалежно від конкретних умов професійної діяльності фахівець із соціальної роботи повинен: · знати теоретичні й методологічні засади соціальної роботи, її історичні корені, традиції, вітчизняний і зарубіжний досвід, сучасні завдання, методи організації соціального захисту населення; · володіти організаторськими здібностями, високою загальною культурою, педагогічним хистом, бути комунікабельним, товариським, співчутливим, готовим до самопожертви; · бути готовим надавати кваліфіковану юридичну допомогу під час захисту прав клієнтів. Теоретичні положення про суспільне призначення, сутність соціальної роботи, нормативні вимоги до неї, аналіз реальної практики фахівців свідчать, що належна компетентність соціального працівника передбачає такі вміння: 1. виявляти й оцінювати ситуацію за необхідності розпочати, посилити, відновити, захистити чи довести до логічного завершення стосунки між людьми, із соціальними інститутами;Соціальний працівник,який усвідомлено обрав свій фах,осягнув його суспільну місію і моральну сутність,успіх своєї роботи вбачає в облагородженні світу людей,які з різних причин опинилися у складних життєвих обставинах,у сповненні цього світу, як би це не було складно, позитивними емоціями,у відчутті своєї потрібності суспільству і конкретним людям. Ця робота потребує не тільки певних професійних знань, уміння використовувати найпродуктивніші для кожної конкретної ситуації форми, методи, технології соціальної роботи, а й відповідних особистісних якостей, без яких багатьом вона може здаватися рутинною, надто обтяжливою і замість користі приносити шкоду клієнтам і суспільству.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Специфіка професії соціального фахівця

1.1 Специфіка професії соціального працівника

1.2 Обовязки соціального працівника

1.3 Фахові та особистісні вимоги до соціального працівника

1.3.1 Фахові вимоги до соціального працівника

1.3.2 Особистісні вимоги до соціального працівника

1.4 Головні функції спеціаліста з соціальної роботи

Розділ 2. Підготовка соціальних працівників

2.1 Професійна мотивація соціального працівника

2.2 Дослідження щодо компетентності в соціальній роботі

2.3 Професійний ризик у соціальній роботі

2.4 Професійна підготовка соціальних працівників в Україні

Висновок

Список використаних джерел