Професійні чесноти як чинник стабільності ділового колективу (соціально-філософський аналіз) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Професійні чесноти як чинник стабільності ділового колективу (соціально-філософський аналіз)Робота виконана на кафедрі філософії, соціально-політичних і правових наук Словянського державного педагогічного університету. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Окороков Віктор Брониславович,Дніпропетровський національний університет, професор кафедри філософії. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, ПРОФЕСОРВІКТОРОВ Віктор Григорович, Дніпропетровський регіональний інститут Державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри філософії, соціології державного управління; Захист відбудеться 23 квітня 2010 року о 09 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступіня доктора (кандидата) філософських наук при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49005, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського національного університету (49050, м.І, навпаки, відсутність таких властивостей, нехтування професійною культурою часто-густо обертається конфліктами, проявами егоїзму, корупції, інших зловживань, і, як наслідок - деструкцією спільної справи колективу. Соціально-філософського обґрунтування потребують складні процеси мотивації людини, коли матеріальні стимули стають необхідними, але далеко не єдиними і не достатніми чинниками професійної діяльності. Субєктивні причини актуалізації теми дослідження обумовлені насамперед тим фактом, що соціальні філософи традиційно залишають поза увагою питання професійних якостей членів ділових колективів, вважаючи їх предметом таких наук, як соціальна психологія, прикладна етика, соціологія. Проте історія філософії ХХ століття зазнала декілька «поворотів»: антропологічний, лінгвістичний, комунікативний та ін., які, будучи «коперніканські» за масштабом та «сократівські» за спрямованістю, повернули до соціальної філософії чимало проблем, повязаних із переусвідомленням людської повсякденності, форм спілкування, архітектоніки людських стосунків, «життєвого світу». Але професійні чесноти як такі могли стати предметом соціально-філософської рефлексії не раніше, чим набув своєї розвинутої форми процес диференціації та інтеграції праці.У першому розділі «Сутність професійної чесноти в комунікативній філософії та теоретико-методологічні засади дисертації» розглядається соціально-філософська специфіка аналізу професійних чеснот, визначаються основні поняття дисертаційної роботи, зокрема комунікативна філософія відокремлюється як методологічна та методична підвалини дослідження професійних чеснот, а також здійснюється огляд літератури з проблеми дисертаційного дослідження. У другому підрозділі «Комунікативна філософія як методологічна та методична підвалини дослідження професійних чеснот» автор зазначає, що в якості методологічного підґрунтя дисертаційної роботи він зупиняється на комунікативній традиції у сучасній соціальній філософії, що репрезентована іменами Ю. У другому розділу дисертації «Професійні чесноти в контексті комунікативної дії» визначається сутність і типологізація професійних чеснот, зокрема встановлюються їх головні компоненти і процеси; розглядається проблема Іншого та природа взаємопорозуміння, як вимір професійних чеснот, що спрямовують їх комунікативну дію у площину взаєморозуміння, а також аналізується тип професійних чеснот, що відповідає індивідуальному ціннісному рівню, а саме «внутрішній діалог» професіонала і комунікативна культура ділового колективу. Другий підрозділ «Проблема Іншого та природа взаємопорозуміння» розкриває другий тип чеснот, який належить колективному (корпоративному) рівню і безпосередньо обумовлений специфікою професійної комунікації, зокрема показано, що діловий колектив може існувати, якщо його членам притаманні не лише висока фахова кваліфікація, а й такі професійні чесноти, що спрямовують їхню комунікативну дію у площину взаємопорозуміння, у вимір, де мінімізується настанова «волі до влади» і, відповідно, актуалізується настанова «волі до взаємності», що супроводжується докорінною перебудовою ціннісних орієнтацій професіоналів з перлокутивних цілей виробничого, господарського, технологічного характеру на іллокутивні цілі, а саме на взаємопорозуміння. Третій розділ дисертації «Інституціалізація професійних чеснот в системі цінностей ділового колективу» досліджує процес кодифікації професійних чеснот і корпоративних норм, як необхідного та закономірного етапу загального процесу інституціалізації професійних чеснот.Ковнєров О.Є. Соціально-філософські основи професійної етики / О. Є. Ковнєров // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Справедливість як соціально-філософська категорія професійної етики / О.Є. Ковнєров // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури.

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображений у наступних публікаціях в наукових фахових виданнях