Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними - Курсовая работа

Зі зміною економічної, політичної і соціально-культурної ситуації в країні постають проблеми вибору професії. Сам процес формування професійного самовизначення старшокласників є багатогранним, тривалим, суперечливим, тому дослідженням цієї проблеми займалися багато вчених, зокрема, М.М.Захаров, Є.О.Клімов, І.С. Проблемі узагальнення уявлень з профорієнтації, озброєнню школярів необхідними знаннями для орієнтації у світі професій, умінням обєктивно оцінювати свої індивідуальні особливості присвятив роботи Б.Федоришин; діагностичним методикам вивчення особистості школярів із метою надання індивідуальної допомоги у виборі професії приділяється значна увага в роботах Н.Чистякової, Ю.Забродіна; обґрунтуванням теоретичних і методичних основ профорієнтації молоді займався Є.Клімов, системним підходом до профорієнтації школярів - В.Сахаров, Н.Степаненков, суспільно-значимими мотивами вибору професії - Є.Павлютенков, формуванням елементів духовної культури в процесі підготовки учнів до свідомого вибору професії Г.Шевченко та ін. Слід зазначити, що проблемою формування інтересу до професії вчені займалися в основному в 70-80 роки XX ст., на сучасному етапі цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Ця проблема стала предметом сучасних досліджень (О.Ваценкова, В.Каташева, П.Костенкова, М.Левківського, Є.Павлютенкова, О.Тополі та ін.) Щодо профорієнтаційної роботи, то і ця проблема не лежить осторонь.Протягом юнацького віку (від 15 - 16 до 20 років) особистість досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості. У цьому віці завершується статеве дозрівання і юнаки та дівчата набувають вторинних статевих ознак, сповільнюють темпи росту тіла і кінцівок в довжину і зникає невідповідність між темпами росту грудної клітки та кінцівок. В старшому шкільному віці закладаються основи світогляду, оскільки саме в цьому віці відбувається велике розширення кругозору школярів, нагромадження знань про світ, розвиток абстрактного мислення в старшокласників різний, проте у всіх старшокласників спостерігаються певні зрушення в пізнавальній сфері, які виступають основою для юнацького філософствування. Старшокласники на відміну від підлітків, здатні усвідомлювати не лише окремі властивості своєї особистості, але й власну особистість в цілому. На відміну від підлітків, старшокласники не лише прагнуть розвивати в собі окремі позитивні якості особистості, або долати окремі недоліки свого характеру, але й здатні формувати власну особистість в цілому.Відомо, що людина - головна цінність суспільства, а освіта повинна забезпечувати розвиток і саморозвиток дитини, носити людинотворчий характер. Випускники шкіл на сучасному етапі розвитку суспільства являються основним джерелом поповнення трудових ресурсів, тому профорієнтаційна робота з учнями є такою важливою. Сучасний підхід у профорієнтації - особистісно-орієнтований - передбачає своєчасну підтримку та розвиток тих особливостей та характеристик особистості, які будуть передумовою майбутньої успішної професіональної діяльності, сприяють пізнанню оточуючого світу, самопізнанню, самореалізації особистості, усвідомленню власної ролі у виборі професії, прийняття відповідальності за нього [15]. При цьому підлітки вважають, що мають достатню кількість інформації про ту чи іншу професію для вибору профілю подальшого навчання [11]. Профорієнтаційну роботу в школі проводять учителі, класні керівники, інші члени педагогічного колективу, фахівці різних галузей виробництва.Проблему професійних інтересів старшокласників та особливостей профорієнтаційної роботи з ними досліджували за допомогою таких методів дослідження як спостереження, групові та індивідуальні бесіди та анкетування за такими методиками: 1) Методика «Вивчення професійних намірів старшокласників» [21]. Користуючись ними, можна досить точно визначити оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей, необхідних для тієї чи іншої професії тощо, зазначає І.Шипова [30]. Каплуновіч, 1988), що характеризує внутрішню усвідомленість самого факту вибору і визначеність професійних інтересів, обізнаність учня та оцінку своїх здібностей, знання про те, які фізичні та психологічні вимоги до людини ставить обрана ним професія. Кожен з досліджуваних заносить свої оцінки в балах в таблицю відповідей (номер клітки в таблиці відповідає номеру питання). Якщо досліджуваний ніколи не робив того, що написано в питанні, то нехай замість балів ставить в клітку прочерки в перших двох питаннях і спробує відповісти тільки на третє питання.Обираючи професію, старшокласники переважно орієнтуються на цікавість та змістовність роботи - 4 учні. І тільки один учень обрав професію, спираючись на її престижність в даний час суспільного розвитку. Також, 5 учнів захоплюються областю знань

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Теоретичний аналіз проблеми професійних інтересів старшокласників та профорієнтаційної роботи з ними

1.1 Загальна характеристика ранньої юності

1.2 Учбово-професійна діяльність як провідна у старшому шкільному віці

1.3 Профорієнтація у сучасній школі

Розділ II. Методичні засади наукового дослідження

Розділ III. Аналіз результатів емпіричного дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки