Профілактика ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок групи ризику з синдрому раптової смерті немовляти - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК ГРУПИ РИЗИКУРобота виконана на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти. член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Захист дисертації відбудеться 27 вересня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім.Протягом декількох десятиліть учених всього світу цікавить одна із самих драматичних і дотепер не зясованих проблем медицини - синдром раптової смерті немовляти (СРСН). Горького: “Розробити, науково обгрунтувати та впровадити лікувально-профілактичні заходи зі зниження ускладнень у перинатальному періоді в жінок щодо збереження репродуктивного здоровя сімї” (№ держ. реєстрації 0101U009004), “Розробка та впровадження комплексові заходів, спрямованих на зниження частоти пологових ускладнень, перинатальної захворюваності та смертності у вагітних з наявністю інфекції” (№ держ. реєстрації 0100U006368), “Репродуктивне здоровя: профілактика і лікування його порушень у різні вікові періоди життя” (№ держ. реєстрації 0101U007984), “Вивчити особливості репродуктивної функції, характер та кількість ускладнень вагітності в жінок, що мешкають в умовах екологічно несприятливого регіону, а також стан здоровя їх новонароджених” (№ держ. реєстрації 0102U006778). Знизити ускладнення перебігу вагітності та пологів у жінок груп ризику із синдромом раптової смерті немовляти шляхом розробки науково-обґрунтованих схем профілактики і лікування. Предмет дослідження: стан імуно-гормонального гомеостазу у вагітних групи ризику із синдрому раптової смерті немовляти; перебіг перинатального періоду немовлят від матерів групи ризику із СРСН; морфо-функціональні особливості внутрішніх органів трупів дітей, що загинули внаслідок СРСН, та плацент матерів. Вперше в Україні проведено поглиблений аналіз випадків раптової смерті немовлят на основі єдиного уніфікованого підходу, розробленого Європейським співтовариством і вивчення та профілактики і СРСН, вивчені деякі показники гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи та імунного гомеостазу в невагітних і вагітних групи ризику із синдрому раптової смерті немовляти.На четвертому етапі також були впроваджені заходи для профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у пацієнток групи ризику із синдрому раптової смерті немовляти, що включають профілактику порушень нейрогуморальних регуляцій шляхом впливу на наявні порушення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та симпато-адреналової систем та комплекс заходів щодо реабілітації, диспансеризації, підготовки до планованої вагітності. На основі ретроспективного аналізу 140 карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонароджених з СРСН був розроблений опитувальник, згідно якому була створена оціночна таблиця факторів ризику виникнення синдрому, що дозволяє залежно від суми отриманих балів віднести вагітну до відповідної групи ризику, і компютерна програма, що дозволяє вже під час першого відвідування жіночої консультації вагітною віднести її до групи ризику із синдрому. За віком обстежувані пацієнтки розподілилися таким чином: 17-19 років в основній і групі порівняння було відповідно 28,85±6,28% і 26,32±7,14% жінок, 20-26 років - 51,92±6,93% і 50,00±8,11%, 27 і більше років - 19,23±5,47% і 23,68±6,90%, у контрольній групі відповідно віковим підгрупам 30,00±10,25%, 50,00±11,18% і 20,00±8,94% жінок. Вивчення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи 52 вагітних (I група), що має фактори ризику із СРСН, 38 вагітних жінок (II група) з можливим ризиком СРСН, виявило достовірне збільшення К, АКТГ і альдостерону в I і II групах (р<0,05), а рівні Доф, НА та А були нижче, ніж у контрольній групі (р<0,05). Фактори ризику, що оцінювалися, були розподілені за категоріями: несприятливий соціальний і сімейний фон (високий ризик - 30-47 балів, середній ризик - 15-29,5 балів, низький ризик - до 14,5 балів); екстрагенітальна патологія (високий ризик - 7-11, середній ризик - 4-6, низький ризик - до 4 балів); несприятливий гінекологічний анамнез (високий ризик - 15-25,5, середній ризик - 7-14,5, низький ризик - до 7 балів); несприятливий акушерський анамнез (високий ризик - 10-16,5, середній ризик - 5-9,5, низький ризик - до 5 балів); несприятливий перебіг існуючої вагітності (високий ризик - 30-55, середній ризик - 15-29,5, низький ризик - до 14,5 балів).У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуальної задачі сучасного акушерства - підвищення ефективності профілактики і лікування ускладнень вагітності і пологів у жінок груп ризику із СРСН.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ