Профілактика ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з анемією на тлі пієлонефриту - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК З АНЕМІЄЮ НА ТЛІ ПІЄЛОНЕФРИТУРоботу виконано в Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Захист дисертації відбудеться “_18_” __листопада_2009 р. о _14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім.За даними Всесвітньої організації охорони здоровя, частота виникнення анемії при вагітності становить 21-80 % і, незважаючи на значну кількість досліджень у цьому напрямку, цифра не має тенденції до зниження (В.І. Доведено, що передумовами для розвитку анемії у вагітних є не тільки особливості харчування, але й екстрагенітальна патологія, найчастіше повязана із захворюванням нирок (А.Д. У свою чергу, частота виникнення пієлонефриту у вагітних дорівнює 12 %, а він же сам по собі викликає серйозні акушерські й перинатальні ускладнення у 1-17 % вагітних (А.А. Незважаючи на вищевикладене, абсолютний ризик (АР) анемії, що розвинулася на тлі пієлонефриту (АРП), остаточно не визначений, як і не до кінця вивченими залишаються особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у цих жінок. Горького відповідно до плану науково-дослідницьких робіт у межах НДР МОЗ України "Нові напрямки у рішенні проблем діагностики й комплексного лікування ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду" (№ державної реєстрації 0101U007974, термін виконання 2002-2005рр.) і НДР МО3 України "Розробити профілактичні лікувальні технології використання методів трансфузіологічної гемокорекції для вагітних і породіль з ускладненим перебігом гестаційного й пуерперального періодів і їхніх немовлят" (№ держ. реєстрації 0105U008708, термін виконання 2006-2008 рр.).На 1-му етапі проведено ретроспективне епідеміологічне дослідження 264 історій пологів жінок з пієлонефритом, серед яких значилося 170 історій пологів жінок з АРП, які склали групу А, і 94 - вагітних з пієлонефритом без розвитку анемії, які склали групу В. Оцінювався АР виникнення анемії при пієлонефриті у вагітних, а також кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду. Клініко-лабораторне дослідження було виконано 175 пацієнткам з АРП (основна група) і 160 вагітним (група порівняння), у яких пієлонефрит не супроводжувався розвитком анемії. Першу групу склали 115 вагітних, котрим призначалася традиційна терапія АРП (Наказ МОЗ України № 782 від 29.12.2005 р). Клініко-лабораторне обстеження вагітних з АРП містило в собі вивчення анамнезу життя, захворювання й перебігу вагітності, загальноклінічні дослідження (загального клінічного аналізу крові й сечі, аналізу виділень із піхви), дослідження бактеріологічного пейзажу сечі й статевих шляхів вагітних, дослідження показників ефективності еритропоезу (гематокриту, СЗ, ЕПО), імунологічного дослідження крові, тензіореометричного дослідження крові й сечі вагітних з АРП.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності лікування та профілактики анемії на тлі пієлонефриту у вагітних, що полягало у вивченні деяких показників гомеостазу й розробленні та впровадженні практичних рекомендацій з лікування та профілактики цієї патології. У жінок із АРП вищими є частота розвитку блювання вагітних в 1,9 раза, загрози переривання вагітності - в 1,5 раза, інфекційно-запальних і дисбіотичних процесів - у 1,4 раза, СЗРП - у 4,1 раза, передчасних пологів - в 1,77 раза, патологічних пологів - у 9,9 раза, кесарських розтинів - у 9,5 раза, обструктивних форм пієлонефриту - у 6,5 раза, частоти його атак під час гестації та в пуерперії - у 1,8 раза, а також анемій у післяпологовому періоді - у 2,7 раза (р<0,05), порівняно з вагітними з пієлонефритом без розвитку анемії. У пацієнток з АРП, порівняно з вагітними з пієлонефритом без розвитку анемії, відзначено достовірне підвищення рівня ХЛЛ у 1,56 раза, підвищення Ig E - у 3,2 раза, ЦІК - у 1,44 раза, АТ до ЛПС грамнегативної флори - у 8,9 раза та рівня ЕПО - у 1,75 раза, а також зниження СЗ - в 1,61 раза (р<0,05). Включення озонотерапії до комплексу лікування АРП забезпечує нормалізацію рівня Ig M і Ig G, ХЛЛ, АОА та вмісту АО сироватки крові (р>0,05), зниження Ig Е в 1,8 раза, ЦІК - в 1,2 раза й АТ до ЛПС грамнегативної флори - в 1,6 раза (р<0,05), хоча ці показники не досягли рівня контролю поза залежністю від схем терапії (р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ