Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок - Диссертация

бесплатно 0
4.5 195
Шляхи підвищення ефективності лікування хворих з переломами трубчастих кісток кінцівок через уточнення механізмів формування порушень гемостазу на тлі застосування різних антикоагулянтів. Оптимальні профілактичні заходи тромбогеморагічних ускладнень.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наукТаким чином, не вирішеною проблемою тромбопрофілактики у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок слід вважати визначення патогенетичних валідних щодо травми факторів згортання крові з урахуванням їх залежності від характеру адаптаційних механізмів на механічні ушкодження на тлі застосування різних антикоагулянтів у динамиці, що обумовило актуальність дослідження. Стосовно цього концепція роботи полягає в тому, що підвищення ефективності тромбопрофілактики у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок, включаючи зниження летальності, тривалості лікування, кількості ускладнень та їх попередження повинно бути патогенетично обґрунтоване в залежності від стану системи згортання крові в кожний період хвороби, а також врівноважених механізмів гемостазу у хворих на механічне ушкодження. Встановити динаміку змін і порушень у системі гемостазу хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок, які отримували еноксапарин натрію по 0,5 мг/кг на добу протягом лікування. Встановити динаміку змін і порушень у системі гемостазу хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок, які отримували рівароксабан по 10 мг на добу протягом лікування. Встановити динаміку змін і порушень у системі гемостазу хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок, які отримували рівароксабан по 15 мг на добу протягом лікування.Згідно з сучасними уявленнями, у розвитку ТЕЛА присутні наступні патогенетичні ланки: активація потенціалу (згортання) крові, що супроводжується підвищенням агрегації тромбоцитів, зниження фібринолізу; плазмова ланка - зниження синтезу плазміну, антиромбіну ІІІ, ендогенних антикоагулянтів, підвищення активності інгібіторів плазміногену; судинна ланка - ураження ендотелію судин, збільшення синтезу вазоконстрикторів (тромбоксану, ендотеліну, норадреналіну, ангіотензину ІІ), зменшення синтезу вазодилятаторів (синтезу оксиду азоту, простацикліну) [61, 62, 74, 93]. Тромб утворюється, коли порушується рівновага між тромбогенними факторами та захисними механізмами гемостазу [54, 96, 122, 147]. Тромби, які утворюються в зонах повільного та помірного кровотоку, є сумішшю еритроцитів, фібрину та тромбоцитів (змішані тромбоцитарно-фібринові тромби) [4, 24, 90, 118]. Лейкоцити притягуються до тромба хемотаксичними факторами, які продукуються в крові в ході активації тромбоцитів, і акумулюються навкруги тромбоцитарних агрегатів у тромбі. Тромб розчиняється фібринолітичними ферментами (наприклад, плазміном), які утворюються під впливом тканинного активатору плазміногену та урокінази, які виділяються ендотеліальними клітинами, а також еластазами, які продукуються лейкоцитами.При переломах довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок найчастіше можливе виникнення ускладнень у вигляді кровотечі, шоку, синдрому тривалого стискання, жирової емболії, ТГВ, ТЕЛА. Після операцій з приводу переломів довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок також найчастіше можлива кровотеча, жирова емболія та тромбоемболічні ускладнення. Хворі з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок, по даним Українського Національного Консенсусу, відносяться до групи високого ризику виникнення тромбозу глибоких вен гомілки (40-80 %), тромбозу глибоких вен клубово-стегнового сегменту (10-30 %), фатальної ТЕЛА (1-5 %) [3, 52, 162, 204]. Жирова емболія морфологічно виявляється у хворих з переломами довгих трубчастих кісток в 90 % випадків, але лише в 3-4 % випадків розвивається клініка синдрому жирової емболії. В сучасних роботах наводять дані про 3-13 % летальних випадків при синдромі жирової емболії.Для абсолютної більшості захворювань альтернативою широкого застосування профілактичних заходів може бути поєднання діагностичного скринінгу та адекватного лікування. Поява нових, більш точних і інформативних методик сприяло суттєвим змінам переліку лабораторних методів дослідження системи гемостазу, для оцінки якої в теперішній час використовують наступні тести: Плазмова коагуляційна система: скрінінгові тести - міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС); протромбіновий час (ПЧ); тромбіновий час (ТЧ); визначення вмісту фібриногену; тести факторів згортання (ХІІ, ХІ, ІХ, VIII, Х, VII, V) - визначення активності факторів згортання; визначення концентрації факторів згортання; тести виявлення маркерів активації - фрагменти протромбіну; комплекс тромбін-антитромбін ІІІ; фібрин-мономери; фібрінопептиди; тести визначення маркерів інгібірування - антитромбін ІІІ; протеін С; протеін S; патологічні інгібітори [77, 88, 102, 144].

План
Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури. Тромбоемболічні ускладнення в травматології, їх діагностика та профілактика

1.1 Фактори ризику та патогенез тромбоутворення

1.2 Ускладнення у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок

1.3 Лабораторний контроль стану системи гемостазу

1.4 Інструментальні методи дослідження гемостазу

1.5 Профілактика "венозного тромбоемболізму"

Розділ 2. Матеріал і методи дослідження

2.1 Матеріал дослідження

2.2 Методи дослідження

2.3 Методи лікування

2.4 Статистична обробка результатів дослідження

Розділ 3. Стан системи гемостазу перед оперативним втручанням у хворих з переломами довгих трубчастих кісток

3.1 Результати дослідження хворих при надходженні до стаціонару

3.2 Реакція системи гемостазу на функціональну пробу з двократною локальною гіпоксією верхньої кінцівки у обстежених хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок в передопераційному періоді

3.3 Стан системи гемостазу у хворих з переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок після проведення заходів профілактики тромбогеморагічних ускладнень у доопераційному періоді

Розділ 4. Стан системи гемостазу після оперативного втручання у хворих з переломами довгих трубчастих кісток

4.1 Застосування еноксапарину 0,5 мг/кг у якості тромбопрофілактики у хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок

4.2 Застосування ривароксабану 10 мг у якості тромбопрофілактики у хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок

4.3 Застосування ривароксабану 15 мг у якості тромбопрофілактики у хворих із переломами довгих трубчастих кісток нижніх кінцівок

4.4 Порівняльна характеристика показників системи гемостазу між групами в післяопераційному періоді

Розділ 5. Заключна частина

Висновки

Список використаних джерел

Перелік умовних скорочень

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?