Профілактика та лікування вторинної панкреатичної інфекції при хірургічному лікуванні хворих на тяжкий гострий панкреатит - Автореферат

Профілактика та лікування вторинної панкреатичної інфекції при хірургічному лікуванні хворих на тяжкий гострий панкреатитУ даний час основною проблемою є своєчасна діагностика і лікування вторинної панкреатичної інфекції (ВПІ), тому що при її розвитку спостерігаються найбільш несприятливі результати лікування (Acosta J. M. et al., 1997; Beger H. G. et al., 1997; Buchler M.W. et al., 2000). Питанням профілактики й лікування ВПІ у хворих на тяжкий ГП приділяється велика увага, тому що саме її розвиток призводить до септичної поліорганної недостатності у 40-70% хворих, а летальність досягає 80-100% при неефективному комплексному лікуванні (Бойко В.В. та співавт., 2002; Брискин Б.С и соавт., 2000; Beger H.G. et al., 1997). За даними літератури не має однозначного погляду як на роль головного комплексу гістосумісності (HLA) у забезпеченні генетичного контролю імунної відповіді при взаємодії різних клітинних елементів, що реалізують цю відповідь при асептичному панкреонекрозі та при розвитку ВПІ, а також на роль молекул адгезії, що забезпечують міжклітинні взаємодії (Abbassi O. et al., 1993; Abou-Assi S. et al., 2000; Bhatia M. et al., 2000). Визначити типи імунних порушень та роль системи HLA I і II класу в генетичному контролі імунної відповіді, а також визначити рівень експресії поверхневих рецепторів моноцитів (HLA DR ) та молекул адгезії (ICAM-1, ICAM-3) у хворих при асептичному панкреонекрозі та при розвитку вторинної панкреатичної інфекції. Доведено, що використання мініінвазивних ендоскопічних втручань і деескалаційний підхід до вибору стартового режиму системної антибактеріальної профілактики й терапії у хворих на тяжкий гострий панкреатит дозволяє домогтися найбільш сприятливих результатів лікування (позитивний висновок про видачу деклараційного патенту України від 09.09.2003 р. на винахід “Спосіб мобілізації підшлункової залози” за заявкою №20021210161 від 13.10.2003), що дозволяє здійснювати адекватну декомпресію і санацію заочеревинної клітковини як при асептичному, так й при інфікованому великомасштабному панкреонекрозі та спосіб лікування панкреатичного абсцесу шляхом його санації, пневмопресії залишкової порожнини і проведення етапних ендоскопічних некрсеквестректомій (позитивний висновок про видачу деклараційного патенту України від 07.11.2003 р. на винахід “Спосіб лікування панкреатичного абсцесу” за заявкою №20021210161 від 13.10.2003).Усі експериментальні тварини розподілені на дві групи: першу групу складали 8 щурів, у яких моделювали ГЕП, вивчали структурні зміни підшлункової залози і летальність через 24 години, а другу групу складали 20 щурів, що вижили, з ГЕП (по 4 у кожній серії дослідів), у яких через 2, 6, 12 і 24 години вивчали ультраструктурні зміни макрофагів легень, кишечнику і печінки. Клінічний розділ роботи включає ретроспективні й проспективні дослідження, проведені у 134 хворих з важким гострим панкреатитом (критерії Ransons ? 3), що знаходилися на лікуванні у Харківській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги та в Інституті загальної і невідкладної хірургії АМН України у 1997-2002 р.р. У відповідності із задачами дослідження хворі розподілені на дві клінічні групи: перша (група порівняння) - 66 чол., у яких проведено аналіз надання лікувальної допомоги; друга (основна) - 68 чол., у яких був використаний індивідуалізований лікувально-тактичний підхід із застосуванням етапної оцінки важкості перебігу основного патологічного процесу, діагностики, профілактики і хірургічного лікування вторинної панкреатичної інфекції. У динаміці обстеження хворих проводили оцінку важкості стану ГП по шкалі Ranson (1974) і APACHE II (1985); визначення С-реактивного білку у сироватці крові за допомогою тест-системи фірми CORMAY (Швейцарія) для напівкількісного аналізу, а також IL-8 у сироватці крові ІФА (розробник ТОО ?Протеиновий контур?, Санкт-Петербург). Аналіз змін середніх значень критеріїв SIRS, більшості біохімічних показників та рівень середніх молекул сироватки крові у процесі комплексного лікування хворих на важкий ГП свідчили лише про тяжкість перебігу основного патологічного процесу, а досліджувані показники у перші 2 тижні захворювання вірогідно не розрізнялися як при асептичному некрозі ПЗ, так і при розвитку у хворих ВПІ. У хворих першої клінічної групи необхідність хірургічної профілактики ВПІ була звязана з раннім хірургічним втручанням у більшості з них (98,5%) через: 1) діагностичну помилку - 9,1% хворих; 2) сполучення важкого ГП з деструктивним холециститом - 10,6% хворих; 3) неефективність консервативної терапії з наростанням явищ перитоніту - 74,2% хворих.

Основний зміст роботи