Профілактика та лікування синдрому субакроміального конфлікту при переломах великого горбика плечової кістки (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат
Вивчення достовірності клінічних симптомів синдрому субакроміального конфлікту плечового суглоба. Визначення шляхів удосконалення методики консервативного лікування та післяопераційної реабілітації хворих з переломами великого горбика плечової кістки.
При низкой оригинальности работы "Профілактика та лікування синдрому субакроміального конфлікту при переломах великого горбика плечової кістки (експериментально-клінічне дослідження)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Профілактика та лікування синдрому субакроміального конфлікту при переломах великого горбика плечової кістки (експериментально-клінічне дослідження)Проте, анатомічні особливості, біомеханічні складності субакроміального відділу плечового суглоба, переважно скалковий та відривний характер перелому, його задавненість, створюють суттєві труднощі при оперативному лікуванні, зменшуючи позитивні результати лікування (Сухін Ю.В., 2001; Лоскутов О.Є., Томілін В.Н., 2002; Закревський К.В. Удосконалити методику консервативного лікування та післяопераційної реабілітації хворих з переломами ВГ ПК та ССК плечового суглоба на основі розробки нової конструкції поліфункціональної шини для плечового суглоба. Дослідити віддалені результати розроблених методик лікування переломів ВГ ПК та ССК ПС, провести їх порівняння з результатами використаних традиційних методів лікування, проаналізувати помилки та ускладнення. Серед них: 4 пацієнтам проведено видалення фрагментів ВГ ПК та рефіксацію ротаторної манжети плеча (РМП), які віднесені до ІІА підгрупа; у 10 пацієнтів остеосинтез ВГ поєднувалась з акроміопластикою - ІІВ підгрупа; 12 пацієнтам виконаний металоостеосинтез (МОС) ВГ ПК в положенні низведення (за новою методикою, опрацьованою в дисертації) - ІІС підгрупа. Оцінку результатів лікування проводили за клінічними та рентгенологічними даними на 3, 6, 12, 18 місяці за шкалою Nirschl-Budoff (100 бальна оцінка), яка враховує субєктивні показники (біль, самооцінку функціональної здатності суглоба) - 55 балів та обєктивні показники (обєм пасивних та активних рухів в суглобі, сили мязів та ін.) - 45 балів.В 52% пацієнтів з неправильно зрощеними переломами ВГ ПК, синдром субакроміального конфлікту призводив до формування стійкої контрактури в плечовому суглобі та порушенню функції верхньої кінцівки. Для верифікації структурно-функціональних порушень при ССК плечового суглоба необхідно застосовувати сонографічне дослідження плечового суглоба, в комплексі клінічного обстеження додатково проводити клінічні тести для визначення функціональної недостатності мязів РМП в диференціації з ушкодженням РМП. Декомпресія субакроміального простору, як один із профілактично-орієнтованих елементів оперативного втручання при переломах ВГ ПК, попереджає розвиток ССК плечового суглоба в віддаленому післяопераційному періоді. Застосування профілактично-орієнтованих підходів до оперативного лікування даних ушкоджень дозволило отримати 67,5% позитивних (85% - при свіжих, 50% - при застарілих ушкодженнях) та 32,5% задовільних (15% - при свіжих, 50% - при застарілих ушкодженнях) результатів лікування. Рання пасивно-активна розробка рухів в післяопераційному періоді, за розробленою методикою керованої зовнішньої елевації верхньої кінцівки, забезпечує більш фізіологічні умови відновлення плечового суглоба в оптимальні терміни та дозволяє в комплексі відновного лікування досягнути у пацієнтів з синдромом субакроміального конфлікту в 76,9% позитивних та 23,1% задовільних віддалених результатів лікування.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы