Профілактика та лікування ранових ускладнень після грижовисічення з алопластикою з приводу защемленої грижі - Автореферат

Протягом багатьох років кількість хворих із грижами передньої черевної стінки залишається практично незмінною. Частота ранових ускладнень, таких як нагноєння, розходження країв рани, серома, інфільтрати ран, тривала лімфорея, лігатурні нориці, некроз країв рани може сягати 20,9-49,2% (Синенченко В.И. с соавт., 2006; Ярема В.И. с соавт., 2007; Franneby U. et al., 2005). Відмова від пластичного закриття грижових воріт через ризик розвитку післяопераційних ускладнень з боку рани, серцево-судинної та дихальної систем призводять до великого відсотку (25-30%) рецидивів при защемленій грижі (Милиця Н.Н. с соавт., 2003; Винник Ю.С. с соавт., 2006; Miedema В., 2005). Застосувати алопластику та розробити методи інтраопераційної профілактики ранових ускладнень при защемлених грижах, ускладнених некрозом защемленого органу. В основній групі 107 хворих, яким виконано алопластику на фоні защемлення грижі.Розробляючи методи профілактики ранових ускладнень при алопластиці защемлених гриж, які ми розподілили на передопераційні, інтраопераційні та післяопераційні, керувалися отриманими даними при бактеріологічних дослідженнях грижової води і мазків з рани. У групі контролю більшість мазків з рани були стерильними. Виходячи з цього, нами запропоновано та застосовано наступну схему антибактеріальної профілактики: - при защемленій грижі без некрозу органів показано антибіотикопрофілактику цефалоспорином I покоління (у наших дослідженнях застосовували цефазолін в дозі 1 г у 92,5% хворих основної групи і у 89,4% - у групі контролю); Виходячи з цього, при розташуванні сітки inlay для пластики гриж з діаметром грижових воріт до 5 см використовували дрібнокомірчасту або середньокомірчасту сітки, а при більшому розмірі грижових воріт використовували великокомірчасту сітку в позиції onlay. Найбільш проблемними у плані вибору методу операції та ризику інфекційних ускладнень були хворі з флегмоною грижових оболонок, у яких висівалася патогенна мікрофлора.В роботі знайдено нове рішення актуальної проблеми ургентної хірургії: покращено результати лікування защемлених зовнішніх гриж шляхом використання алопластики грижових воріт та індивідуального підходу до профілактики і лікування ранових ускладнень. Мікробне засіменіння вмісту грижового мішку у рівній мірі грамнегативною та грампозитивною патогенною флорою при защемленій грижі виявляється у 33,9% хворих при глибокому порушенні кровообігу або при некрозі защемленого органу. Динаміка внутрішньочеревного тиску при защемленій грижі залежить від розмірів грижового випинання, і його зростання після грижовисічення на 30% і більше відзначалося тільки при грижах понад 15 см в діаметрі, тому у даному випадку переважною є алопластика без зменшення обсягу черевної порожнини. При защемлених вентральних грижах класифікаційних категорій W1-3 з флегмоною грижових оболонок висічення мяких тканин в одному блоці з 3-5 см прилеглої частини апоневрозу дозволяє зменшити частоту мікробної контамінації на 36,3%, і знизити її ступінь до I рівня засіменіння, що дає можливість виконати алопластику грижових воріт. Комплексна профілактика ранових ускладнень на усіх етапах лікування защемленої грижі та індивідуальний підхід до вибору методу пластики дозволяє у 98,2% хворих виконати алопластику, на 5,3% знизити кількість післяопераційних ускладнень та уникнути рецидивів грижі протягом першого року після операції.