Профілактика та лікування плацентарної недостатності у вагітних з лейоміомою матки - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИЗахист дисертації відбудеться “29 ”листопада 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Відомо, що вагітність і пологи у жінок з лейоміомою матки супроводжуються цілим рядом серйозних ускладнень (загроза переривання вагітності, прееклампсія, плацентарна недостатність, затримка розвитку плода, кровотечі в пологах), порушується також стан плода та новонародженого, що дає підставу відносити таких вагітних до групи високого ризику акушерської та перинатальної патології (И.С.Сидорова, 1981; Л.Б. В той же час, недостатньо відомостей про особливості патогенезу плацентарної недостатності, яка завжди має місце у таких хворих, термінів її розвитку, про звязок стану внутрішньоутробного плода з порушеннями гемодинаміки в судинах матки, плаценти і плода, з кількістю лейоматозних вузлів та їх розташуванням у матці, з психоемоційним станом вагітної. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт ІПАГ АМН України і є фрагментом комплексної теми відділення патології вагітності та пологів “Розробити методику ведення вагітності та пологів у жінок з доброякісними пухлинами матки і визначити критерії прогнозування можливості виношування вагітності” (№ держреєстрації 01.01.U. Мета дослідження - знизити частоту порушень стану плода і плацентарної недостатності у вагітних з лейоміомою матки шляхом вивчення у них стану фетоплацентарного комплексу, психоемоційного стану і нейроендокринної адаптації, уточнення деяких механізмів їх порушень та удосконалення лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних.Для визначення поставлених у роботі задач було проведене комплексне обстеження 125 жінок з лейоміомою матки в ІІ та ІІІ триместрах вагітності та 30 вагітних без лейоміоми з фізіологічним перебігом вагітності та пологів (контрольна група). Основна група була поділена на дві групи в залежності від кількості лейоматозних вузлів: І група - з одним лейоматозним вузлом (80 вагітних), ІІ група - з множинною лейоміомою (45 вагітних). В залежності від терапії, вагітні були розподілені на 2 групи: І група, із 75 вагітних з лейоміомою матки, отримала симптоматичну терапію, ІІ група, із 50 вагітних, отримала розроблений нами комплекс терапії. Згідно наших даних, із 125 вагітних з лейоміомою матки у 53(42,7%) вагітних лейоміома діагностована під час даної вагітності, у 72 (57,6%) вона була діагностована раніше. При розташуванні плаценти в місці проекції лейоматозного (інтрамурального) вузла загроза переривання вагітності була у всіх жінок.У дисертації наведені дані про теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти порушень стану внутрішньоутробного плода і плацентарної недостатності у вагітних з лейоміомою матки шляхом вивчення психоемоційного стану вагітних, стану фетоплацентарного комплексу, уточнення деяких механізмів його порушень та удосконалення відповідних лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних. За даними клініко-статистичних досліджень встановлено, що лейоміома матки у вагітних зумовлює ризик розвитку ускладнень вагітності і пологів (загроза переривання у 70%, прееклампсія у 16%, гіпоксія плода у 28%, слабкість пологової діяльності у 17%, маткові кровотечі у 5%), які знаходяться в залежності від кількості лейоматозних вузлів на матці та їх локалізації. У вагітних з лейоміомою матки мають місце порушення в нейроендокринній адаптації організму (симпатоадреналовій, серотонінергічній та наднирникових залоз) та психоемоційному стані (низький рівень функціональних можливостей психічної адаптації, висока тривожність та напруження компенсаторних механізмів: 50% вагітних мають скарги на відчуття страху, тривоги порушення сну та інші, 75% вагітних мають низький рівень стресостійкості і 60,8% - низький рівень саморегулювання), що може сприяти появі загрози переривання вагітності та плацентарної недостатності. У вагітних з лейоміомою матки порушується стан внутрішньоутробного плода, що проявляється змінами рівнів гормонів (прогестерону, хоріонічного соматомамотропіну, екскреції естріолу в ІІІ триместрі), кардіотокограм (зниження частоти миттєвих осциляцій, амплітуди та тривалості акцелерацій, поява децелерацій), зниженням дихальних рухів плода та його рухової активності, зниженням біофізичного профілю плода до 5,0±0,4 проти 7,0 балів і вище у здорових вагітних, затримкою розвитку плода у 16,2% і розвитком плацентарної недостатності у 62,5% вагітних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ