Профілактика та лікування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "Інститут педіатрії, акушерства І гінекології Академії медичних наук України"Робота виконана в Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ДАШКЕВИЧ ВАЛЕНТИНА ЄВДОКИМІВНА Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (м.Київ), керівник акушерського відділення екстрагенітальної патології вагітних Захист дисертації відбудеться “26 ”лютого 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (04050, м.Вищезгадане визначає актуальність проблеми та вказує на необхідність подальшого удосконалення методів діагностики, профілактики та терапії плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією. Зокрема, до цього часу не знайшли належного відображення в літературі дані, що мають відношення до порушень в мембранно-рецепторному апараті клітини, не зясована роль обміну білків, їх пероксидації, ліпідів та повязаних з ними компонентів, циклічних нуклеотидів у формуванні патології плаценти, плода та новонародженого при артеріальній гіпертензії у вагітних. Вивчення особливостей структури білка, перекисного окислення білків, ліпідів, білків плаценти та біологічно активних речовин розширять наші уявлення щодо деяких ланок патогенезу плацентарної недостатності, причинах виникнення перинатальної патології, що необхідно для розробки патогенетичної терапії цього ускладнення. Мета дослідження - удосконалити комплексну терапію плацентарної недостатності, спрямовану на профілактику перинатальної патології, на основі поглибленого вивчення регуляторних ланок гомеостазу у вагітних з артеріальною гіпертензією. Задачі дослідження: Вивчити частоту та фактори ризику плацентарної недостатності у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією.Для вирішення поставлених в роботі завдань комплексно в динаміці вагітності (І-а та ІІ-а половини) обстежено 195 жінок, із них 145 хворих на первинну артеріальну гіпертензію (АГ) - основна група та 50 соматично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності - контрольна група. Серед 145 вагітних, хворих на АГ з легким перебігом захворювання (мяка АГ): систоличний артеріальний тиск (САТ) = 140-159 мм рт.ст. та діастоличний артеріальний тиск (ДАТ) = 90-99 мм рт.ст. було 78 (53,8 %) жінок, артеріальна гіпертензія ІІ ступеня тяжкості (помірна): САТ = 160-179 мм рт.ст. та ДАТ = 100-109 мм рт. ст. мала місце у 60 (41,4 %) хворих та у 7 (4,8 %) жінок - ІІІ ступеня (тяжкого): САТ ?180 мм рт.ст. та ДАТ ? 110 мм рт.ст. Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяполгового періоду у жінок з артеріальною гіпертензією проведено з урахуванням стану матері та плода, тяжкості захворювання, змін в системі ПОЛ-АОСЗ, пероксидації білків, системи циклічних нуклеотидів, білків плаценти та фетоплацентарного комплексу. Величина окисної модифікації білка у жінок з гіпертонічною хворобою значно підвищена в порівнянні зі здоровими вагітними, що свідчить про глибокі метаболічні порушення структури білка. Дані пероксидації білків і ліпідів можуть бути критеріями визначення ступеня тяжкості прееклампсії, а також критерієм прогнозу вагітності як для матері, так і для плода у жінок з плацентарною недостатністю на фоні артеріальної гіпертензії.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі - патогенетичне обґрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, що істотно поліпшують перебіг вагітності та стан плода при плацентарній недостатності на фоні артеріальної гіпертензії завдяки корекції порушень пероксидації ліпідів, окисної модифікації білків та гемодинаміки в системі матково-плацентарно-плодового кровотоку. При артеріальній гіпертензії значно частіше, ніж у здорових жінок спостерігаються тяжкі ускладнення вагітності і пологів: прееклампсія (40,0 проти 4,0 % у здорових), загроза переривання вагітності (30,3 і 10,0 %, відповідно), плацентарна недостатність (39,3 %), дистрес плода (24,8 проти 4,0 % у здорових), затримка його росту (20,0 %), підвищена кровотеча (9,6 і 2,0 %), асфіксія новонародженого (34,7 проти 4,0 % у здорових). Розвиток плацентарної недостатності у вагітних з АГ характеризується активацією перекисного окислення ліпідів мембран клітин на фоні зниження потенціалу антиоксидантної системи захисту, що проявляється збільшенням гідроперекисів ліпідів і малонового диальдегіду на 50-60 % порівняно з контролем та зменшенням активності глутатіонпероксидази, каталази і супероксиддисмутази на 30-40 %, вказуючи на суттєве пригнічення захисних біотрансформуючих реакцій клітини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ